Справа № 752/13481/22
Провадження № 1-кс/752/4469/22
03 жовтня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання подане в кримінальному провадженні № 12022100010002342 від 30.09.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
встановив:
слідчий слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.121 КК України, ОСОБА_5 .
В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002342 від 30.09.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.09.2022, приблизно о 19:00 год., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні покинутої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , вступив в словесний конфлікт з наглядно знайомим на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на фоні ревнощів до їхньої знайомої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час зазначеного конфлікту, в ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди здоров'ю останньому, дістав з карману своїх штанів, предмет ззовні схожий на ніж, який має колото-ріжучі властивості. Після чого, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тримаючи в руці предмет ззовні схожий на ніж, який має колото-ріжучі властивості, наніс ним удар в область грудної клітини останнього.
Після нанесеного удару, ОСОБА_5 , розуміючи протиправність своїх дій, покинув місце вчинення злочину.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 , заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: торако-абдомінальне поранення зліва, малий гемоторакс зліва, наскрізне поранення лівого куполу діафрагми, гемоперитонеум.
Таким чином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Також слідчий посилався на те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 погрожувати потерпілим, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється і лише застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків та забезпечить дієвість вказаного кримінального провадження. Менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
Під час розгляду клопотання прокурор Голосіївської окружної прокуратури міста Києва клопотання підтримав, просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Просив суд врахувати, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення вчиненого проти життя та здоров'я особи.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні підтримав своїх захисників.
Заслухавши пояснення прокурора, з'ясувавши думку сторони захисту, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, матеріали кримінального провадження № 12022100010002342, які були отримані слідчим суддею для дослідження в нарадчій кімнаті, встановлено наступне.
Відповідно до статтей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
Слідчим відділом Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100010002342 від 30.09.2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
30.09.2022 року, о 23:40 год., ОСОБА_5 , затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
01.10.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме:
1.Протоколом огляду місця події від 30.09.2022.
2.Протоколом огляду місця події від 30.09.2022
3.Довідкою КНП КМКЛ № 17.
4.Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.09.2022.
5.Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.09.2022.
6.Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 30.09.2022.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вичненні кримі
У свою чергу, відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання про застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання,.
Водночас, при вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначаючи про наявність ризиків та необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурор зазначає:
вплив на потерпілих, свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відтак, враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти здоров'я особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 32,40,110,113,132,176-178,183,184,193,194,196,197,206 КПК України слідчий суддя, -
ухвалив:
клопотання подане в кримінальному провадженні № 12022100010002342 від 30.09.2022, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України слідчим слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, українця, громадянина України, уродженця м. Києва, раніше судимого, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_2 , до 28 листопада 2022 року до 23 год. 40 хв. включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1