Справа № 752/14225/22
Провадження № 1-кс/752/4707/22
13 жовтня 2022 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання подане в кримінальному провадженні № 12022100010002424 від 11.10.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України слідчою СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, в якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що у провадженні СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010002424 від 11.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 жовтня 2022 року приблизно о 18 годині 55 хвилин перебуваючи в приміщенні супермаркету «АТБ-маркет», за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного 20-А, з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи настання останніх, діючи таємно, умисно, вирішив вчинити умисний корисливий злочин проти власності, а саме викрасти майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет». Після чого, реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, рухаючись торговим залом вищевказаного магазину, ОСОБА_5 , взяв з полиць наступний товар, а саме: «Чипси 110г Своя лінія зі смаком сиру м/уп» 2 шт., вартістю 56 грн., без ПДВ; «Насіння соняшника 170г Сан Санич смажене солоне м/уп» 1 шт. вартістю 29 грн 92 коп. без ПДВ; «Печиво 50г Ani Цімбо Кокоа перешароване зефіром в глазурі м/уп» 2 шт вартістю 18 грн., без ПДВ; «Шоколад 100г Millennium білий мигдаль та кокос м/уп» 4 шт. 138 грн. 33 коп. без ПДВ; «Шоколад 300г молочний Milka з начинкою зі смаком ванілі та печивом» 2 шт. вартістю 193 грн. 83 коп., без ПДВ ; «Шоколад 300г Milka молочний з начинкою зі смаком чізкейку, полуничного» 2 шт. вартістю 193 грн. 83 коп., без ПДВ; «Ролліні 95г з телятиною (Ю) без/уп ГП» 4 шт. вартістю 59 грн. 33 коп., без ПДВ; «Піці 200г з шинкою та салямі (М) без/уп ГП» 2 шт. вартістю 54 грн. 83 коп., без ПДВ; «Міні з куркою та грибами (Ф) без/уп ГП» 250 г. вартістю 30 грн. 62 коп., без ПДВ;
В подальшому ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає тримав вказані товари в обох руках ні рівні грудей.
Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, з корисних мотивів, з метою збагатитися за рахунок викраденого, ОСОБА_5 , з викраденим майном направився до виходу з супермаркету «АТБ», однак, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме пройшовши з викраденим майном повз касові зони, які розміщенні в кінці торговельної зали, ОСОБА_5 , свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна не довів до кінця, з причин які не залежали від його волі, оскільки пройшовши лінію касових зон супермаркету був зупинений працівниками охорони даного магазину.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_5 , міг спричинити ТОВ « АТБ-маркет» матеріальну шкоду на суму 774 гривні 69 копійок без ПДВ.
12.10.2022 року в порядку ст. 276 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, офіційно не працюючого, маючого загальну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання в місті Києві, раніше судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає необхідністю запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, дослідивши подане клопотання слідчого, вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.
ОСОБА_5 11.10.2022 року о 21 год. 45 хв. було затримано в порядку статті 208 КПК України.
Як убачається із матеріалів клопотання, 12.10.2022 року К ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Разом з цим, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України, на думку прокурора, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги наявність ризиків, які слідчий обґрунтовує на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із вищевказаними обставинами враховує вагомість наявних доказів про вчинення останньою інкримінованого їй кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення; даних про особу підозрюваної та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили слідчому судді застосувати до підозрюваної менш суворий запобіжний захід та запобігти, передбаченим ст. 177 КПК України ризикам.
Разом з тим, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваної, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як убачається з клопотання та поданих до нього документів, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, встановлено наявність реальних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема щодо того, що підозрювана, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню.
Разом з цим, слідчий суддя, враховує вимоги ст. 183 КПК України, відповідно до якої при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 01.07.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2600 грн.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідної до якої розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому втрата застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, характеру вчиненого кримінального правопорушення даних про особу підозрюваної, її майновий стан, наявність обґрунтованих ризиків, слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_5 в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 000 гривень.
На думку слідчого судді саме такий розмір застави здатний забезпечити належне виконання покладених на підозрювану процесуальних обов'язків та виконання завдань кримінального провадження.
Разом з цим, обираючи підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану, у разі внесення застави, обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 372, 376 КПК України, слідчий суддя-
ухвалив:
клопотання подане в кримінальному провадженні № 12022100010002424 від 11.10.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України слідчою СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України, українця, громадянина України, уродженця м. Одеси, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 до 09 грудня 2022 року до 21 год. 45 хв. включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 52 000 ( п'ятьдесят дві тисячі) гривень 00 копійок (у національній грошовій одиниці), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави строком до 12 грудня 2022 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1