Апеляційне провадження
№33/824/1792/2022
04 жовтня 2022 року місто Київ
справа № 369/935/22
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,
за участю:
захисника-адвоката Калашникова Євгена Володимировича,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Калашникова Євгена Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Калашников Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи не доводить обставину того, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, так як не відображає весь час фіксування процедури встановлення обставин та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказував, що у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що після пред'явлення водійського посвідчення працівники патрульної поліції запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгеру, однак він висловив бажання пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Працівники патрульної поліції проігнорували законне бажання ОСОБА_1 та скали протокол про адміністративне правопорушення.
Вважає, що огляд ОСОБА_1 працівниками поліції на стан алкогольного сп'яніння був здійснений з порушенням вимог ст.266 КУпАП та як наслідок є недійсним.
Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить ознак, відповідно до яких, стан ОСОБА_1 відповідав ознакам алкогольного сп'яніння.
Посилався на те, що як вбачається з матеріалів відеозапису наданих до суду, стан ОСОБА_1 не відповідав ознакам алкогольного сп'яніння - можна побачити, що ОСОБА_1 вільно та зрозуміло розмовляє, його рухи притаманні тверезій людині, та шкіряний покрив обличчя не змінює забарвлення.
Також захисник-адвокат Калашников Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року.
Посилався на те, що у зв'язку з військовим нападом на територію України ворожої держави, введенням на території України воєнного стану, повний текст постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року у даній справі був отриманий представником ОСОБА_1 09 червня 2022 року, що підтверджується розпискою.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання про поновлення строку на апеляційне скарження, заслухавши пояснення захисника-адвоката Калашникова Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 14 лютого 2022 року у відсутність ОСОБА_1 , а копію оскаржуваної постанови захисник-адвокат Калашников Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 отримав 09 червня 2022 року в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга була подана у десятиденний термін з моменту отримання постанови, а саме 17 червня 2022 року.
Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №077751, 15 грудня 2021 року о 00.15 год. в с.Новосілки по вул. Садова, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Citroеn C4», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки з застосуванням приладу «Драгер» в присутності свідків. Результат огляду становить - 0,99‰.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2021 року серії ААБ №077751. Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав;
даними проведеного тесту за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 0,99 ‰;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому ОСОБА_1 у графі «з результатом згоден» поставив свій підпис без зауважень;
відеозаписом з бодікамери.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 працівниками поліції на стан алкогольного сп'яніння був здійснений з порушенням вимог ст.266 КУпАП та як наслідок є недійсним, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер».
З відеозапису з камери вбачається, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився. Після отримання результатів приладом «Драгер» ОСОБА_1 погодився з ним та не заявляв, що він незгоден з результатами огляду.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол про адміністративне правопорушення взагалі не містить ознак, відповідно до яких, стан ОСОБА_1 відповідав ознакам алкогольного сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, покрасніння сітківки очей, нестійка хода.
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи не доводить обставину того, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, так як не відображає весь час фіксування процедури встановлення обставин та складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони спростовуються вищевказаними доказами, які містяться в матеріалах справи.
При цьому, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15 грудня 2021 року серії ААБ №077751 огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився в присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Протокол містить підписи вказаних свідків.
Крім того, під час апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції вживав заходів для забезпечення участі в судовому засіданні свідків, які підписали протокол: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою перевірки факті, які в ньому викладені, однак останні в судове засідання апеляційного суду не з'явилися.
Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Поновити захиснику-адвокату Калашникову Євгену Володимировичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Калашникова Євгена Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Борисова О.В.