Дата документу 03.10.2022 Справа № 331/1706/22
ЄУ № 331/1706/22 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадж. №11-сс/807/523/22 Доповідач 2 інст. ОСОБА_2
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 в режимі відеоконференції з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор»,
розглянула 3 жовтня 2022 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали справи за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Донецької області, громадянина України, освіта вища, неодружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей (зі слів), офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, старший слідчий 1 -го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022080000001002 від 22.06.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_11 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
15.03.2022 року Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким передбачено його продовження з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Так, 24.02.2022 року, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 29.03.2022 року, громадянин України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та, бажаючи настання негативних наслідків, вирішив поширити інформації про діяльність сил оборони України на території с. Єлизаветівка Мар'їнського району Донецької.
На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_8 діючи умисно, перебуваючи за місцем свого мешкання у с. Єлизаветівка Мар'їнського району Донецької області, усвідомлюючи протиправність своїх дій та, бажаючи настання негативних наслідків, добровільно та самостійно виявив позиції підрозділів ЗСУ та їх техніки у вказаному населеному пункті. Далі, бажаючи довести свій злочинний задум до кінця, за допомогою мережі Інтернет, ОСОБА_8 визначив географічні координати встановлених ним позицій підрозділів ЗСУ та їх техніки у населеному пункті Єлизаветівка, а саме: 47.885582557338246, 37.30332339811882, та напрямок їх «роботи» - у бік м. Вугледар Донецької області.
Після цього, ОСОБА_8 29.03.2022 року о 14 годині 46 хвилин, використовуючи мобільний додаток - месенджер «Telegram» через власний профіль (обліковий запис) « ОСОБА_12 », який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, поширив, тобто довів її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, зібрану ним інформацію громадянину України ОСОБА_13 - місцевому жителю тимчасово окупованої території м. Бердянськ Запорізької області, про місця дислокації підрозділів ЗС України та місця розміщення їх бойової техніки, задіяних до протидії російській агресії, яка не розміщувалася у відкритому доступі уповноваженими суб'єктами держави України, чим умисно здійснив її поширення.
Таким чином, 29.03.2022 року громадянин України ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, будучи достовірно обізнаним про продовження строку дії воєнного стану на території України, передбачаючи суспільно небезпечний характер свого діяння та, бажаючи настання негативних наслідків, не будучи уповноваженим суб'єктом держави України на поширення інформації про місця розміщення ЗС України та не маючи на це відповідного дозволу органу державної влади України, здійснив поширення інформації щодо розташування підрозділів Збройних Сил України у с. Єлизаветівка Мар'їнського району Донецької області, яка не розміщувалася у відкритому доступі уповноваженими суб'єктами держави України.
Крім того, продовжуючи реалізацію свого умислу на поширення інформації про позиції ЗСУ, ОСОБА_8 у кінці травня 2022 року прибув до м. Запоріжжя. Діючи умисно та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, прямуючи на тимчасово окуповану територію м. Бердянська через населений пункт Новоолександрівка здійснював збір інформації про розташування підрозділів ЗСУ за маршрутом виїзду у напрямку тимчасово окупованої території м. Бердянська Запорізької області.
Органом досудового розслідування встановлено достатню кількість доказів для повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, яке кваліфікується як несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗС України, вчинене в умовах воєнного стану.
14 серпня 2022 року спливає строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , однак досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершено та триває, тоді як ризики, встановлені органом досудового розслідування, не зменшились, а підстави, за яких було обрано запобіжний захід не змінились. Орган досудового розслідування приходить до висновку, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 , з метою уникнення ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно продовжити йому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту закінчення дії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про застосування запобіжного заходу від 16.06.2022 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою.
Продовжено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України, строк тримання під вартою до 13.10.2022 року включно.
Задовольняючи клопотання слідчого про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, слідчий суддя зазначив обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваного під вартою, та послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник, не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, зазначає, що вказане рішення слідчого судді є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів зазначає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Останній день для подачі клопотання припадав на 04.08.2022 року, але він був пропущений слідчим без зазначення будь-яких підстав аргументації поважності причин пропуску даного строку та за відсутності будь-якого клопотання про поновлення даного строку. Даним обставинам слідчим суддею не було надано жодної оцінки і не було надано жодної аргументації підстав ігнорування даних фактів.
Ризики, як мета продовження ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є загальними, не підтверджені жодними доказами і ґрунтуються на припущеннях, на яких в жодного випадку не може ґрунтуватися судове рішення. Такий підхід суду суперечить принципу правової визначеності. Аналізуючи ризики, на які посилався прокурор, можна дійти висновку, що останній посилається лише на власні абстрактні припущення, натомість прокурор не посилається на жодні фактичні данні вчинення або спроб вчинення підозрюваним передбачених цими ризиками дій. Слідчим суддею також не було враховано стану здоров'я підозрюваного, відсутності у нього будь-якого виду відповідальності (адміністративної, кримінальної тощо).
Про відсутність ризику переховування від правоохоронних органів та суду свідчить наявність у підозрюваного міцних соціальних зав'язків. Зокрема підозрюваний зареєстрований та фактично проживає разом із матір'ю та батьком, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Крім того, у ОСОБА_8 наявний ряд хронічних захворювань. На неодноразові звернення до працівників СІЗО ОСОБА_8 не була надана належна медична допомога. Станом на дату звернення стан здоров'я ОСОБА_8 значно погіршується, в результаті защемлення стравоходу останній починає задихатися, все це супроводжується сильними болями, що вимагає негайного надання медичної допомоги та належного лікування, що неможливо без проведення медичного обстеження.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також не підтверджений належними доказами та ґрунтується лише на припущеннях.
Вважає, що стороною обвинувачення не доведено неможливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, який на думку сторони захисту є невмотивовано жорстоким.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешт 3 21.00 години по 06.00 годину наступного дня.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та наполягали на її задоволенні.
Прокурор висловив заперечення доводам та вимогам апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіркою наданих до апеляційного суду матеріалів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_8 висунуто обґрунтовану підозру у вчиненні тяжкого злочину та, з урахуванням особи підозрюваного, прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України, з урахуванням того, що обґрунтованість висунутої стосовно ОСОБА_8 підозри в апеляційній скарзі та при апеляційному перегляді не оспорюється, зазначені висновки слідчого судді перевірці не підлягають.
Згідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути подовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З наданих матеріалів вбачається, що СВ УСБУ в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022080000001002 від 22.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
15.06.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.08.2022 року.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було продовжено до 13.10.2022 року включно.
Як вбачається з матеріалів провадження, для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя при винесенні процесуального рішення - ухвали про продовження строку досудового розслідування від 09.08.2022 року.
Зміст оскаржуваного рішення підтверджує, що слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного та, з урахуванням особливостей даного кримінального провадження, об'єму висунутої підозри, необхідності виконання ряду слідчих і процесуальних дій, обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою у межах продовженого строку досудового розслідування, встановивши строк дії ухвали до 13.10.2022 року включно.
Зазначений слідчим суддею кінцевий строк дії продовженого запобіжного заходу відповідає продовженому строку досудового розслідування, що виходить із дослідженої відповідної ухвали слідчого судді від 09.08.2022 року.
Судова колегія приймає до уваги наявність обставин, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_8 переховуватись від органів досудового розслідування або суду, суд бере до уваги серйозність висунутої підозри за вчинення тяжкого злочину в умовах воєнного стану та беззаперечний факт його переміщення територією України, а також дані про особу підозрюваного, який проживає на території іншої області, намагався потрапити через контрольно-пропускний пункт на території с. Новоолександрівки Запорізької області до м. Бердянськ Запорізької області, територія якого на даний час тимчасово окупована, а в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні, ризик втечі лише збільшується.
Наведені обставини дають можливість припускати, що підозрюваний ОСОБА_8 в очікуванні покарання дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Разом з цим, підозрюваний ОСОБА_8 може здійснювати дії, спрямовані на проведення підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Приймаючи до уваги, що заявлені ризики неналежної поведінки підозрюваного не зменшилися є виправданим подальше тримання ОСОБА_8 під вартою.
Продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням ступеня тяжкості висунутої останньому підозри та встановлених ризиків є на даному етапі адекватним превентивним заходом.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність заявлених ризиків є неспроможними, існування цих ризиків перевірялось слідчим суддею і, хоча на теперішній час ризики дещо зменшились, але не перестали існувати до тієї межі, яка викликає необхідність пом'якшення обраного запобіжного заходу. А тому, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
Не можуть бути визначальною підставою для задоволення апеляційної скарги і соціальні зв'язки підозрюваного, оскільки їх наявність та міцність, а також дані, які характеризують особу, на що є посилання в апеляції захисника, не спростовують і не зменшують достатньою мірою ризики, що стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 .
Посилання в апеляційній скарзі на наявність численних захворювань у підозрюваного, як на підставу неможливості перебування під вартою, колегія суддів вважає безпідставними через відсутність об'єктивного підтвердження.
Також є безпідставними і доводи апеляційної скарги про порушення слідчим строку звернення до суду з відповідним клопотанням, оскільки згідно положень ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строк утримання під вартою подається до не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до наданих матеріалів дія попередньої ухвали про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчувалась 14.08.2022 року, слідчий звернувся до суду з клопотання про продовження строку тримання під вартою 08.08.2022 року, про що свідчить штамп суду на клопотанні слідчого, тобто за шість днів до закінчення дії попередньої ухвали.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, рішення слідчого судді на час його ухвалення є прийнятим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Одночасно судова колегія зауважує, що на даний час відносно ОСОБА_8 діє застосований запобіжний захід у виді застави, який на даний час, з огляду на явки підозрюваного до суду, виявився дієвим.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09серпня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4