Справа № 951/274/22
Справа № 2/951/151/2022
/заочне/
04 жовтня 2022 року смт. Козова
Козівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді - Гриновець О.Б.,
при секретарі судового засідання - Галаса В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
19.05.2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача про визнання останнього таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує, тим, що він є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 23.12.2015 року. Зазначає, що у вказаному будинку, окрім позивача, зареєстрований ОСОБА_2 , який вже чотири роки не проживає у такому. Факт реєстрації останнього в даному будинку для позивача створює незручності та перешкоджатиме розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, обмежує його законні права. Зважаючи на викладені обставини, керуючись нормами ст.405 ЦК України, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 07.06.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 11.08.2022 року постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання та шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За таких обставин, на підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає, що наявні підстави для заочного розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 23.12.2015 року /а.с.7/.
Згідно з записів в будинковій книзі та довідки, виданої виконкомом Козівської селищної ради №272/3-16 від 10.05.2022 року, у житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані:ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 /а.с.8-11, 12/.
Відповідач фактично зареєстрований, але не проживає у будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , що підтверджується актом встановлення факту не проживання ОСОБА_2 від 12.05.2022 року №37 /а.с.13/.
Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 у житловому будинку по АДРЕСА_1 не проживає понад один рік, не цікавиться житлом, жодної участі в утриманні такого не приймає, не зберігає майна та речей тощо, а відтак, заявлені позовні вимоги слід задовольнити.
При цьому, на підставі п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у справі.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого при подачі позовної заяви судового збору в розмірі 992,40 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , дані паспорта: серія НОМЕР_3 , виданий Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 07.03.2014 року.
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ; дані паспорта: серія НОМЕР_5 , виданий Монастириським РВ УМВС України в Тернопільській області 12.02.2009 року.
Дата складення повного судового рішення 14.10.2022 року.
Суддя О.Б.Гриновець