Ухвала від 14.10.2022 по справі 183/3548/22

Справа № 183/3548/22

№ 2-с/183/26/22

УХВАЛА

14 жовтня 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Дубовенко І.Г., розглянувши в письмовому провадженні заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищезазначеною заявою, в обґрунтування якої заявник посилалася на те, що 21 липня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ про стягнення з неї на користь ТОВ «КОМСІТІ» заборгованості з вивезення твердих побутових відходів, за період з 01 вересня 2020 року по 31 травня 2022 року у розмірі 929,4 грн, та судовий збір в розмірі 248,1 грн, копію наказу вона отримала 30 вересня 2022 року. Із зазначеним судовим наказом вона не згодна, оскільки між сторонам немає договору, а копія договору, долучена до матеріалів справи містить не її підпис; крім того вважає, що вона не будучи власником квартири не повинна нести витрати, і більше того ТОВ «КОМСІТІ» не здійснює діяльності по вивезенню відходів. У зв'язку з чим звернулася до суду із цією заявою та просить скасувати судовий наказ № 183/3548/22 від 21 липня 2022 року та стягнути з ТОВ «КОМСІТІ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 124,05 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Також у зв'язку з тим, що нею оплачений судовий збір в більшому розмірі. Ніж передбачено законом - просить повернути зайве сплачений збір в розмірі 372,15 грн.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, суд дійшов висновку, що судовий наказ підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала,не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Судом установлено, що відповідно до судового наказу № 183/3548/22, виданого 21 липня 2022 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОМСІТІ» стягнуто заборгованість з вивезення твердих побутових відходів, за період з 01 вересня 2020 року по 31 травня 2022 року у розмірі 929,4 грн, та судовий збір в розмірі 248,1 грн, (а.с. 13).

Вищезазначений судовий наказ, заява про видачу судового наказу з додатками направленні згідно поштового повідомлення вручені ОСОБА_1 30 вересня 2022 року (а.с.15).

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що строк звернення з заявою про скасування судового наказу боржником не пропущено.

З огляду на те, що підстав для повернення заяви про скасування судового наказу немає, заявник ОСОБА_1 оспорює заборгованість, а тому заява в частині скасування судового наказу підлягає задоволенню.

При подачі заяви про скасування судового наказу заявником було сплачено судовий збір в розмірі 496,2 грн., в той час як відповідно до пп.4-2п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про скасування судового наказу ставка судового збору становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 124,05 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

А тому надмірно сплачений розмір судового збору в сумі 372,15 грн підлягає поверненню.

Що стосується вимог заявника про стягнення ТОВ «КОМСІТІ» витрат по сплаті судового збору в розмірі 124,05 грн, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки статтею 141 ЦПК України не передбачено покладення судового збору на стягувача у разі задоволення заяви про скасування судового наказу.

Вимоги заявника щодо стягнення витрат на правничу допомогу також є необґрунтованимиз огляду на наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правничої допомоги з копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, та квитанцію Форми № ПО-Д2, затвердженої наказом Укрсоюзсервіс від 29.09.95 № 8 за № 542509 від 07 жовтня 2022 року про оплату послуг в розмірі 1000 грн. Вказана форма квитанції відповідно до інструкції по використанню форм документів суворої звітності, затвердженої наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 № 8 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1995 року за № 389/925 - застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги, якими послуги з надання правової допомоги, відповідно не є. А тому вимоги в цій частині заяви є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити - частково.

Скасувати судовий наказ № 183/3548/22 від 21 липня 2022 року, який виданий Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМСІТІ» за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості з вивезення твердих побутових відходів, за період з 01 вересня 2020 року по 31 травня 2022 року у розмірі 929,4 грн, та судовий збір в розмірі 248,1 грн.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМСІТІ» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету розмір судового збору, надмірно сплачений при поданні заяви згідно квитанції №1949238 від 07 жовтня 2022 року в розмірі 372 (триста сімдесят дві гривні) 15 копійок.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи:

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комсіті», код ЄДРПОУ 40131916 (адреса місце знаходження: вулиця Молодіжна, будинок 13, приміщення 1, смт Меліоративне, Новомосковський район Дніпропетровської області, 51217);

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Ухвала суду складена і підписана 14 жовтня 2022 року.

Суддя І.Г.Дубовенко

Попередній документ
106760136
Наступний документ
106760138
Інформація про рішення:
№ рішення: 106760137
№ справи: 183/3548/22
Дата рішення: 14.10.2022
Дата публікації: 17.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості