Справа № 2-25/2010
РІШЕННЯ ІМ"ЯМ УКРАЇНИ
18 березня 20І0 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі і головуючого судді Маренич С.О., при секретарі Бережній Т.В.., за участю позивача ОСОБА_1. представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Юр'ївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Встанови в:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що до 30 квітня 2008 року перебував з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, при цьому від шлюбу з відповідачем має двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_4, 2001 р. народження та сина ОСОБА_5. 2005 р. народження.
Відповідно до рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 25 07. 2008 року відповідач зобов'язаний сплачувати на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грв. щомісячно, починаючи з 12.05.2008 року і до досягнення дітьми повноліття. Проте, відповідач дане рішенні повністю не виконує та аліменти на утримання неповнолітніх дітей своєчасно та в належних сумах не сплачує, хоча має таку можливість, при цьому на виклики та попередження державного виконавця ніяк не реагує. Гак. заборгованість по аліментам станом на 12.10.2009 року, згідно довідки державної виконавчої служби Юр»ївського районного управління юстиції, становить 3 200 грв..
За розрахунком позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів за період липень-вересень 2009 року складає 1160 грв.. Посилаючись на ст. 196 СК України, ст. З ЦПК України просив стягнути з відповідача в рахунок сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2009 року по 21.10.2009 року 1160 грв..
В ході розгляду справи позивач уточнив розмір своїх позовних вимог, зменшивши останні, та просив стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 904 грв., за період з липня 2009 року по 21.10.2009 року, зазначивши у наданій суду заяві про те, що у розмірі 1160 грв. позовні вимоги не підгримує (ас.67 ).
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги у розмірі 904 грв. підтримав у повному обсязі. Представник відповідача по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю ( ас.ас.28,29).
Третя особа по справі на стороні позивача без самостійних вимог Державна виконавча служба Юр»ївського районного управління юстиції в судове засідання не з'явилися, надали суду телефонограму про розгляд справи у їх відсутності, при цьому проти позовних вимог позивача не заперечували (ас.64).
Суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності третьої особи по справі, на підставі наявних у ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини сторін, про їй чого присутні в судовому засіданні сторони не заперечували.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача по справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить встановленими наступні обставини: - так, з 04.02.2001 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано між ними за рішенням суду 30.04.2008 року ( ас. ас. 5, 6,11).
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджено в судовому засіданні копіями свідоцтв про народження останніх (ас. ас. 8, 10 ).
Відповідно до рішення Юр"ївського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2008 року, копія якого долучена до матеріалів справи (ас.ас.12,13), з відповідача ОСОБА_3 на користь позивав ОСОБА_1. стягнуті аліменти у розмірі 800 грв. щомісячно, на утримання неповнолітніх дітей сторін, починаючи з 12.05.2008 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. З довідки, наданою відділом державної виконавчої служби Юр"ївського районного управління юстиції № 0311835 від 12.10.2009 року, копія якої долучена до матеріалів справи (ас.7), вбачається, що за період з липня 2009 року по жовтень місяць 2009 року включно відповідачем, аліменти на утримання неповнолітніх дітей, не сплачувались взагалі, у зв"язку з чим за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 3 200 грв.. Дане обумовило виникнення у позивача права на стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та стало причиною для звернення до суду.
Розмір неустойки (пені) за період з липня 2009 року по 21.10.2009 року становить 904 грв.. із розрахунку: липень 2009 року - 248 грв. ( 800 грв. : 1% = 8 грв. х 31 день = 248 грв.); серпень 2009 року - 248 грв. ( 800 грв. : 1 % = 8 грв. х 31 день - 248 грв.): вересень 2009 року - 240 грв. ( 800 грв. : 1% = 8 грв. х 30 днів= 240 грв); жовтень 2009 року-168 грв.( 800 грв.: 1 % = 8 грв. х 21 день = 168 грв.).
Розмір неустойки (пені) у сумі 904 грв. за період з липня 2009 року по 21.10.2009 року жодна із сторін в судовому засіданні не оспорювала, підтвердивши правильність вищенаведених розрахунків.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Головною умовою застосування наслідків, визначених ст.196 СК України є винна протиправна поведінка особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв"язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками (п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р.). Платник аліментів також не повинен нести відповідальність, якщо заборгованість утворилася у зв"язку з несвоєчасним або неправильним перерахуванням аліментних сум бухгалтерією організації, у якій працює платник. В інших випадках неустойка стягується у повному розмірі..
Згідно зі ст.8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім"ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Так, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, що боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 61 7 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Форма вини платника аліментів не має принципового значення.
За таких обставин суд виходить із презумпції вини платника аліментів.
Відповідно до ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Водночас, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач по справі ОСОБА_3, в наданих суду запереченнях на позов (ас. ас. 41-43), а також представник останнього ОСОБА_2 в судовому засіданні не оспорювали ту обставину, що з липня 2009 року по жовтень місяць 2009 року включно відповідач дійсно не сплачував аліменти на утримання своїх двох неповнолітніх дітей сина ОСОБА_4, 2001 р. народження та сина ОСОБА_5, 2005 р. народження.
Разом з тим, відповідач, в наданих суду запереченнях, зазначав, що неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів може бути стягнута з нього лише при наявності його вини у простроченні сплати аліментів. Однак, несплата аліментів за період з липня 2009 року по 21.10.2009 року викликана, на думку відповідача, поважними причинами, а зокрема так, 23.08.2008 року відповідач одружився та 20.02.2009 року у нього народилася донька Діана, при цьому дружина відповідача є студенткою 2-го курсу Національного гірничого університету, інституту заочно-дистанційної освіти платної форми навчання та в теперішні час ніде не працює. Окрім того, відповідач є директором приватного підприємства "Граунд", однак, у зв"язку з тим, що у вересні 2008 року почалася всесвітня економічна криза, підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі та заробітна плата відповідача складає всього 800 грв., у зв"язку з чим останній був не в змозі своєчасно сплачувати аліменти на утримання дітей, оскільки витрати останнього зросли, а доходи зменшились.
Також, відповідачем в даний час поданий позов про зменшення розміру аліментів на утримання дітей. На підтвердження даного відповідачем суду надано - копію свідоцтва про шлюб (ас. 44), копію свідоцтва про народження доньки Діани (ас. 45), копію довідки, про те, що дружина відповідача навчається в інституті заочно-дистанційної освіти Національного гірничого університету (ас. 46), копію довідки про те. що відповідач є директором ПП "Граунд" та заробітна плата останнього за липень - грудень 2009 року складає 750-800 грв. щомісячно (ас.47), копію ухвали про відкриття провадження по справі про зменшення розміру аліментів (ас. 49), копії квитанцій про придбання товарів дітям (ас. 48).
Представник відповідача по справі в судовому засіданні посилаючись на вищевикладені обставини, вважав, що відповідач не має нести відповідальність за прострочення сплати аліментів, в зв'язку з відсутністю в діях останнього вини, при цьому на підтвердження своїх доводів надав суду копію листа Індустріалбанку, з якого вбачається, що відповідачем також несвоєчасно сплачуються і зобов'язання за кредитним договором (ас. 66 ).
Позивач по справі в судовому засіданні проти даного заперечував та суду пояснив, що відповідач по справі насправді є матеріально-забезпеченою людиною, оскільки працює директором приватного підприємства, що займається торгівельно-закупівельною діяльністю, при цьому відомості про його заробітну плату у розмірі 800 грв. вважав недостовірними також, пояснив, що відповідач їздить на дорогому автомобілі "іномарці", що потребує значних матеріальних затрат, при цьому придбав квартиру в м. Павлоград.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в діях відповідача вини у несвоєчасній сплаті аліментів, що призвело до виникнення заборгованості, суд виходить з наступного:
- так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якого надана позивачем по справі (ас.68) відповідач по справі ОСОБА_3 є приватним підприємцем та директором ПП "Граунд", що розташоване в м. Павлоград Дніпропетровської області. Відповідно до довідки Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції № 632/9/15 від 15 січні 2010 року, копія якої надана позивачем по справі (ас. 69), остання податкова звітність з податку на прибуток надана відповідачем 26.10.2009 року за період 9 місяців 2009 року, при цьому згідно рядка 03 декларації з податку на прибуток скоригований валовий дохід складає 112,5 тис. грв.. Дані обставини вказують на те, що відповідач по справі є платоспроможним та спростовують як його твердження так і твердження його представника про несвоєчасну сплату аліментів за період липень 2009 року - 21 жовтня 2009 року через скрутне матеріальне становище.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що дана довідка не може свідчити про платоспроможність відповідача, оскільки стосується отриманого його підприємством розміру валового доходу, а не чистого, при цьому розмір чистого доходу може рівнятися нулю.
Дані доводи представника відповідача суд до уваги не приймає, оскільки твердження останнього про те, що розмір чистого прибутку, отриманого відповідачем може складати і нулю грв. є лише припущеннями та належними доказами не доведено. Окрім того відповідачем не надано доказів про те, що останній припинив свою підприємницьку діяльність, або визнаний банкрутом, а також про дійсний чистий прибуток, який отримує останній від підприємницької діяльності.
Отже, оскільки підприємницька діяльність не є припиненою, при цьому приносить прибутки, суд вважає, що відповідач мав змогу своєчасно, належним чином та у встановленому розмірі сплачувати аліменти на утримання своїх неповнолітніх дітей, з огляду на що, суд також критично оцінює довідку за підписом безпосередньо відповідача, як директора ПП "Граунд", про розмір його заробітної плати у сумі 750-800 грв. щомісячно за період з липня 2009 року по грудень 2009 року(ас.47).
Як зазначалося вище, позивач в судовому засіданні пояснив про наявність у відповідача дорогого автомобіля "іномарки", який потребує значних затрат на його обслуговування та утримання, а також наявність придбаної відповідачем квартири в м. Павлоград, що на думку позивача, свідчить про достатнє матеріальне становище відповідача.
На спростування даних доводів позивача представником відповідача жодних доказів надано не було, при цьому Останній в судовому засіданні пояснив, що йому не відомо про наявність у відповідача взагалі будь-якого автомобіля чи квартири, а також про те, що йому невідоме справжнє матеріальне становище відповідача та яким, видом підприємницької діяльності займається останній.
Дані твердження представника відповідача суд розцінює як намагання приховати справжнє матеріальне становище відповідача.
Посилання представника відповідача на фінансову кризу в країні суд також до уваги не приймає, з огляду на наступне: так, відповідач за рішенням суду, був зобов"язаний сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 800 грв. щомісячно, при цьому як вбачається з рішення суду відповідач в судовому засіданні дані вимоги визнав та погодився про стягнення з нього саме такої суми
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, за період з липня 2009 року по 21 жовтня 2009 року, у розмірі 904 грв.( дев"ятсот чотири грв)
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 171 грв .( сто сімдесят одна грв.).
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: підпис: С.О.Маренич
Копія вірна: суддя: С.О.Маренич