"06" серпня 2010 р. Справа № 01-15/236
Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали
За заявою Державної податкової інспекції у Горохівському районі, м. Горохів
до Підприємця ОСОБА_1, с. Ощів Горохівського району
про порушення справи про банкрутство
встановив: кредитор просить, керуючись ст. ст. 6, 7, 47 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
порушити справу про банкрутство підприємця ОСОБА_1, с. Ощів Горохівського району.
Згідно ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Заява про порушення справи про банкрутство повинна містити відомості, передбачені ст. 7 вищевказаного Закону.
В порушення ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитором у заяві від 29.07.2010 року
№ 2855/10-010 не вказані відомості, не зазначені та не додані докази вжиття всіх, передбачених законодавством, заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, не викладені обставини, які підтверджують неплатоспроможність боржника, не зазначені докази того, що боржник не в змозі задовольнити вимоги кредитора, зокрема, щодо вжиття заходів до отримання заборгованості поза процедурою банкрутства, шляхом звернення до виконавчої служби за примусовим стягненням боргу за виконавчими документами в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження” (постанова про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника по всіх наявних рахунках на підставі виконавчих документів, відсутності руху коштів з дня накладення арешту, накладення арешту на майно боржника, реалізації чи відсутності майна боржника для задоволення вимог кредитора, тощо).
Докази звернення до виконавчої служби щодо примусового виконання постанови суду від 08.02.2010 року відсутні.
Процедура банкрутства слідує за виконавчим провадженням, виникає лише із неможливості кредитором задовольнити свої грошові вимоги через виконавче провадження. Неплатоспроможність повинна бути дійсною, реальною і об'єктивною.
Неможливість задоволення своїх вимог шляхом виконавчого провадження кредитором не обґрунтована, коли реальна неплатоспроможність боржника доводиться саме через виконавче провадження.
Відповідно до п. п. 1, 7, 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” такі відомості кредитор зобов'язаний викласти в заяві з вказівкою на підтверджуючі їх докази.
Згідно ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказані відомості, перелічені у ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Керуючись п. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ст. 63 ГПК України, господарський суд,
1. Заяву з додатками на 13 аркушах повернути заявнику без розгляду.
2. Роз'яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Кравчук А.М.