Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
03.08.2010Справа №2-24/3023-2010
За позовом Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Паркова площа, 3, ідентифікаційний код 02649905)
До відповідача - Фізичної особи-підприємця Герасимова Євгена Васильовича (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Войкова, буд. 4, к.7, ідентифікаційний номер 3127319157)
про стягнення 6 605,41 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
Від позивача - Хорошунова Т. О., - представник, довіреність № 10-16/746 від 25.06.2010р.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи:
Дочірнє підприємство "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Герасимова Євгена Васильовича про стягнення з відповідача на користь Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 6029,10 грн., суми штрафних санкцій : пені у розмірі 502,74 грн., трьох відсотків річних у розмірі 73,57 грн. - загальною сумою 6 605,41 грн.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 67,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю заборгованості Фізичної особи-підприємця Герасимова Євгена Васильовича з орендної плати за договором оренди приміщення частини холу Відділення «Палац культури» Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" загальною площею 279,6 кв.м. № 104/о-09 від 23 грудня 2009 року, у зв'язку з чим позивач вбачає порушення відповідачем умов вказаного договору.
Вважаючи, що невиконання відповідачем умов договору 104/о-09 від 23 грудня 2009 року порушує права Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" та надає право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій, а також посилаючись на норми чинного законодавства, позивач просить стягнути з відповідача окрім суми основного боргу, суму пені, суму збитків від інфляції, трьох відсотків річних.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав витребувані судом документи.
Відповідач явку представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, відзив та витребувані судом документи не представив, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
23.12.2009 р. між позивачем по справі ( Орендодавець ) та відповідачем по справі ( Орендар ) був укладений договір оренди № ДП 104/0-09.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину холу Відділення «палац Культури» загальною площею 279,6 кв. м. для торгівлі промисловими товарами.
Відповідно до п. 7.1 вказаного договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 28.12.2009 р., а в частині договірних зобов'язань до повного їх виконання.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору орендна плата становить 5775,00 грн., в тому числі відшкодування за комунальні послуги. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору орендодавець зобов'язався передати приміщення у користування орендаря 23.12.2009 р.
У виконання вказаного, позивач передав відповідачу у строкове платне користування обумовлене вищевказаним договором приміщення, що підтверджується актом приймання - передачі від 23.12.2009 р., який був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідною печаткою ( а. с. 11 ).
Відповідно до п. п. 2.3 вказаного договору орендна плата сплачується після повернення майна орендарем орендодавцю та підписання акту приймання - передачі, шляхом проплати коштів на розрахунковий рахунок орендодавця або готівкою у касу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі від 28.12.2009 р. відповідач повернув позивачу орендоване приміщення. Даний акт підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками ( а. с. 12 ).
Оригінали документів були досліджені судом у судовому засіданні.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Судом встановлено, що відповідач не сплатив обумовлену вищевказаним договором орендну плату у розмірі 5775,00 грн. Факт не сплати орендної плати підтверджується також наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків.
Доказів того, що вказана сума була сплачена відповідач суду, в супереч вимогам ст. ст. 33, 38 ГПК України, не надав.
Суд вважає цю суму обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 502,74 грн. пені.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки при розгляді справи судом була встановлена наявність прострочення з боку відповідача щодо оплати орендних платежів, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені обґрунтованими.
Відповідно до п. 6.4 вищевказаного договору оренди за несвоєчасну або неповну сплату орендної плати передбачено сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд з ним погодився та вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 29.12.2009 р. по 01.06.2010 р. у розмірі 502,74 грн. задовольнити.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за період з січня 2010 р. по травень 2010 р. склав 254,10 грн.
Розмір 3% річних за період з 29.12.2009 р. по 01.06.2010 р. склав 73,57 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, як вбачається із платіжного доручення № 1618 від 28.05.2010 р., позивачем була сплачена сума державного мита у загальному розмірі 67,00 грн.
Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Враховуючи те, що позивач просить стягнути з відповідача 6605,41 грн., то розмір державного мита за подачу даного позову складає 102,00 грн.
При таких обставинах, суд дійшов висновку стягнути з позивача по справі на користь Державного бюджету недоплачену сум державного мита у розмірі 35,00 грн.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05.08.2010 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Герасимова Євгена Васильовича (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Войкова, буд. 4, к.7, ідентифікаційний номер 3127319157) на користь дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця", 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Паркова площа, 3, ( р/р 2600828510 в ВАТ «Львів», м. Львів, МФО 325268, ідентифікаційний код 02649905) заборгованість за основним боргом у розмірі 5775,00 грн., індексацію розмірі 254,10 грн., пеню у розмірі 502,74 грн., 3% річних у розмірі 73,57 грн., державне мито у розмірі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з дочірнього підприємства "Санаторно-курортний комплекс "Моршинкурорт" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця", 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Паркова площа, 3, ( р/р 2600828510 в ВАТ «Львів», м. Львів, МФО 325268, ідентифікаційний код 02649905) на користь Державного бюджету м. Сімферополя (Одержувач - 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя, р/р 31218259700002 у УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) державне мито у розмірі 35,00 грн.
Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.