про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6517/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ксензюк А.Я., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії, як отримувачу пенсії у разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 ; зобов'язання відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, як отримувачу пенсії у разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які отримував чоловік при проходженні військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та містить такі недоліки.
За приписами частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
При цьому, як визначено у частині другій 2 цієї ж статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручення ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку про те, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові. У разі ж визнання особи судом недієздатною, така участь здійснюється через її опікуна/піклувальника.
Частиною першою статті 34 Цивільного кодексу України визначено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, чинним законодавством передбачено виключний перелік випадків, коли права, свободи та інтереси можуть представляти законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Це можливе у разі, якщо така особа є малолітньою чи неповнолітньою, тобто не досягла 18-річного віку - віку з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, або ж така особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
У контексті наведеного позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги, звернені до конкретного відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії, як отримувачу пенсії у разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 ; зобов'язання відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, як отримувачу пенсії у разі втрати годувальника після смерті чоловіка ОСОБА_2 із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які отримував чоловік при проходженні військової служби.
Проте, як слідує з доданих до позовної заяви документів, зокрема, із копії заяви ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_3 , від 31.08.2022 , та копії відповіді на вказану заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15.09.2022, пенсія про втраті годувальника призначена ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.06.2022 на неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, спірні правовідносини стосуються неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , 15.04.2008, законним представником якої є ОСОБА_1 , яка в свою чергу має право на звернення до суду в інтересах неповнолітньої доньки.
Крім того, ОСОБА_1 не вказує періоду, за який на її думку Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області порушено права на отримання пенсії в разі втрати годувальника, та відповідно з якого часу позивач просить відновити порушене право. Також ОСОБА_1 не зазначає реквізитів довідки про розмір грошового забезпечення годувальника - ОСОБА_2 , та всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України не надає її копії до матеріалів порзовної заяви.
Вказана обставина позбавляє суд можливості забезпечити швидкий і ефективний розгляд справи та обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів позивача (у випадку виявлення таких порушень) для їх відновлення.
Таким чином, позивачу необхідно визначитися із суб'єктним складом учасників справи та чітко зазначити позовні вимоги та їх обґрунтувати з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання нової редакції позовної заяви, в якій визначити суб'єктний склад учасників справи та чітко зазначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та наданням доказів, що підтверджують вказані обставини (зокрема, надати належним чином засвідчені копії довідки про розмір грошового забезпечення годувальника - ОСОБА_2 та свідоцтва про народження доньки ОСОБА_5 ).
При виконанні вимог ухвали суду позивачу слід врахувати вимоги частини першої статті 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.Я. Ксензюк