Справа № 308/11086/22
Закарпатський апеляційний суд
27.09.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: захисників підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/452/22, за апеляційною скаргою, яку подав захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2022 року задоволено клопотання слідчого ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП Закарпатській області ОСОБА_8 (далі - слідчий), погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 (далі - прокурор), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Берегово Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, угорця за національністю, з базовою середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, раніше не судимого.
Цією ухвалою щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 жовтня 2022 року включно з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на два місяці, покладені такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З матеріалів клопотання убачається, що 25 серпня 2022 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме підозрюваного в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками та наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Слідчий у клопотанні зазначає, що підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема рапортом про виявлення кримінального правопорушення, протоколами пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами затримання підозрюваних, показаннями свідків та підозрюваних, речовими доказами, на підставі яких 24.08.2022 щодо ОСОБА_5 винесено повідомлення про підозру. Стверджує про наявність передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, в якому підозрюється. Посилається і на те, що існування ризиків підтверджується тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, тим, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них, фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів у сфері недоторканності державних кордонів. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання вказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що у провадженні слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 17.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022072030000127, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що органом досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція за скоєння якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, а також існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Взявши до уваги, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення та ступінь суспільної небезпеки, слідчий суддя дійшов висновку про те, що для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання вищезазначеним ризикам є необхідним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При визначенні розміру застави слідчий суддя взяв до уваги те, що зі змісту клопотання вбачається, що надавана підозрюваним «послуга» по здійсненню переправлення осіб через державний кордон України становила 4300 доларів США за особу, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку про наявність виключного випадку та встановив заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на думку слідчого судді, буде спонукати підозрюваного виконували процесуальні обов'язки та зможе запобігти встановленим ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави. Тому, клопотання слідчого задоволено.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_6 , вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною. Стверджує, що органом досудового розслідування не доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки додані до клопотання докази - допити свідків, протоколи впізнання особи та автомобіля за фотознімками, самі по собі не дають підстав для висновку про причетність ОСОБА_5 до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Посилається на те, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв'язки, у тому числі і на утриманні неповнолітню дитину, а органом досудового розслідування не доведено і жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б свідчили про можливість ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, тощо. Крім того, зазначає, що слідчим суддею залишено поза увагою той факт у ОСОБА_5 відсутня ліва нирки, що свідчить про те, що стан його здоров'я є незадовільним, а в умовах тримання під вартою буде тільки погіршуватися. Разом із тим, вказує на те, що слідчий суддя при визначенні застави вийшов за межі, встановлені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, чим порушила вимоги ч. 4 ст. 182 цього Кодексу, оскільки визначено заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка є завідомо непомірною для підозрюваного, оскільки ОСОБА_11 ніде не працює, має на утриманні неповнолітню доньку і стан його здоров'я є незадовільним. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: захисників підозрюваного ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора та підозрюваного ОСОБА_5 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності прокурора та підозрюваного береться до уваги те, що: орган прокуратури та підозрюваний ОСОБА_5 належним чином повідомлені про час та місце продовження розгляду апеляційної скарги; даних про поважність причин їхньої неявки та заяв чи клопотань про відкладення її розгляду на інший день до апеляційного суду не надходило; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного ОСОБА_5 і стороною захисту не заявлялось клопотань про бажання підозрюваного брати участь у розгляді апеляційної скарги, а тому його явка не визнавалась обов'язковою, а також не вирішувалось питання про доставку у судове засідання; захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора та підозрюваного.
Приймаючи рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 17.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022072030000127, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснює прокурор ОСОБА_9 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що участь у розгляді клопотання брали підозрюваний ОСОБА_5 , його захисник - адвокат ОСОБА_6 та перекладач ОСОБА_12 , що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Належним чином умотивованим, таким, що узгоджується з вимогами КПК України, колегія суддів вважає й висновок слідчого судді про те, що орган досудового розслідування довів, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України кримінального правопорушення є обґрунтованою. Указаний висновок підтверджується доданими до клопотання та наявними в матеріалах судового провадження доказами, зокрема: рапортом про виявлення кримінального правопорушення, протоколами пред'явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами затримання підозрюваних, показаннями свідків та підозрюваних, речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження. Визнавши ці докази достатніми, слідчий за погодженням із прокурором виніс щодо ОСОБА_5 повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, копія якого 24 серпня 2022 року вручена ОСОБА_5 з дотриманням вимог ст. 278 КПК України. Колегія суддів вважає, що факти та обставини, за яких, відповідно до повідомлення про підозру, скоєно злочинні діяння, давали підстави слідчому судді дійти висновку про обґрунтованість висунутої щодо ОСОБА_5 підозри. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Окрім цього, при оцінці пояснень учасників судового розгляду (сторони захисту) про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 , колегія суддів зазначає, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті, і вважає, що в доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою матеріалах наявні належні та достатні докази, які вказують на можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінально-карних діянь та підтверджують підозру.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки додані до клопотання докази - допити свідків, протоколи впізнання особи та автомобіля за фотознімками, самі по собі не дають підстав для висновку про причетність ОСОБА_5 до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, - апеляційний суд відхиляє.
Крім того, колегія суддів обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється. Указаний висновок ґрунтується на наданих слідчому судді доказах та узгоджується з вимогами закону, апеляційним судом визнається доведеним та належним чином умотивованим, тому доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не доведено і жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б свідчили про можливість ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, тощо, - також відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження.
При оцінці вказаних доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги й те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи наслідки, які можуть для нього настати за вчинення діяння, яке йому інкримінується -йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, із метою уникнення від кримінальної відповідальності, може допустити такі діяння, які передбачені ст. 177 КПК України як ризики протиправної поведінки. У зв'язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що потреби органу досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного як застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дав належну оцінку й наявним у матеріалах справи даним про особу підозрюваного (раніше не судимий, має постійне місце проживання та на утриманні неповнолітню дитину).
З огляду на доведеність вищенаведених ризиків, колегія суддів доведеними слідчим та прокурором вважає і доводи клопотання про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і будуть недостатньо ефективними для запобігання вищенаведеним ризикам. При оцінці доводів апеляційної скарги в цій частині та прийнятті судового рішення, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею обґрунтовано враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 цього Кодексу, є тяжким злочином, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , у тому числі ті на які вказується в апеляційній скарзі, мотив та спосіб вчинення інкримінованого йому діяння.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються доданими до клопотання матеріалами, які слідчий суддя дослідив під час розгляду клопотання, дав їм належну оцінку й дійшов вірного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому, належним чином умотивувавши такий.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на заявника, свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження того, в якому підозрюється, у зв'язку з чим, інший, менш суворий, запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам перешкоджання кримінальному провадженню.
Тому, доводи апеляційної скарги про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд відхиляє, визнавши їх такими, що не підлягають задоволенню.
Як такі, що не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 . При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що в матеріалах судового провадження відсутні і стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів чи інших документальних підтверджень, які б свідчили про наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою, оскільки тримання під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Разом із тим, прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, якою встановлено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Визначаючи заставу в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не взяв до уваги положення ч. 5 ст. 182 КПК України та фактично не навів наявність даних про виключність випадку для встановлення застави у такому розмірі, формально пославшись лише на те, що зі змісту клопотання слідчого вбачається, що надавана підозрюваним «послуга» по здійсненню переправлення осіб через державний кордон України становила 4300 доларів США за особу, обставини кримінального правопорушення.
При оцінці доводів апеляційної скарги у цій частині та прийнятті судового рішення, колегія суддів бере до уваги матеріали судового провадження, у яких відсутні дані, які б приводили до висновку про те, що фактичні обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, характер інкримінованих йому діянь, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші вказані вище дані про його особу, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, свідчать про те, що за вказаних обставин має місце виключний випадок. Тому визначення застави слідчим суддею в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496200 гривень, колегія суддів вважає незаконним та необґрунтованим.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що визначений підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496200 гривень, є завідомо непомірним для нього, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею визначено розмір застави, який є завідомо непомірним для підозрюваного, заслуговують на увагу, в зв'язку із чим, ухвала слідчого судді, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, підлягає скасуванню з постановленням нової.
При постановленні нової ухвали, колегія суддів враховує те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків чи іншого підозрюваного в цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного і будуть недостатньо ефективними для запобігання вищенаведеним ризикам, і вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Тому, як уже зазначалось вище, доводи апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, апеляційний суд відхиляє, вважаючи, що незастосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу чи більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При визначені розміру застави, колегія суддів бере до уваги обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного - раніше не судимий, має постійне місце проживання, на утриманні малолітню дитину, у нього відсутня ліва нирка, його доходи відповідно до довідки Пенсійного фонду України, позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду чи здійснення інших дій, які кримінальним процесуальним законом визначені як ризики, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, та вважає за доцільне визначити підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину ОСОБА_5 заставу у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , а також не порушуватиме права підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки відсутні підстави вважати його завідомо непомірним для нього.
З огляду на вищенаведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням нової, якою погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 клопотання слідчого ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 підлягає задоволенню, із застосуванням щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 74430 гривень, та покладенням на нього передбачених п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Строк дії ухвали та передбачені п. п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються у межах строку досудового розслідування, а саме на строк до 20.10.2022.
Керуючись ст. ст. 176-181, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 серпня 2022 року, якою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 жовтня 2022 року з визначенням застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП Закарпатській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України ОСОБА_5 , задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого обчислювати з 23 серпня 2022 року.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 передбачених КПК України обов'язків - 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 74 430 (сімдесят чотири тисячі чотиристо тридцять ) гривень.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному в цій ухвалі розмірі.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , строком на два місяці, покласти такі процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну
Визначити строк дії ухвали до 20 жовтня 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: