Справа № 307/3124/22
Закарпатський апеляційний суд
27.09.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
та її захисниці, адвокатки ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/444/22, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року, відмовлено у задоволенні погодженого з прокурором клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні № 12022071160000357, внесеному 22 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із вищою освітою, одруженої, працюючої начальником Відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, раніше не судимої.
З матеріалів клопотання убачається, що 15 серпня 2022 року, до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим з прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, які є тяжкими злочинами, у разі визнання ОСОБА_6 винуватою, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Слідчий у клопотанні також вказує на наявність доказів, які слугували підставою для висунення підозри, на існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а саме: існує ймовірність того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вона усвідомлює те, що їй загрожує покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії корупційних злочинів, тому має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як у межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких; підозрювана може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, адже у силу займаної посади начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради, має реальну можливість, використовуючи свій авторитет, впливати на свідків, які є її підлеглими по роботі з метою схилити їх до надання неправдивих показів; підозрювана може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема спорідненого або аналогічного характеру, оскільки і на цей момент перебуває на займаній посаді та наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями, є розпорядником бюджетних коштів. З огляду на наведене, слідчий просив обрати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що у провадженні старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 знаходиться кримінальне провадження № 12022071160000357, внесене 22 червня 2022 року до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України. Окрім того, в ухвалі слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 не надано будь-якого нормативно-правового акту, який би чітко визначав порядок та процедуру преміювання начальника та працівників відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, доказів на підтвердження здійснення бухгалтерією виплати працівникам відділу коштів на премії, та суми виплачених їм премій, розтрата яких ставиться у вину ОСОБА_6 , а також не надано доказів про існування на час розгляду клопотання ризиків, які зазначені слідчим у клопотанні та дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як у пунктах пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись від органів досудового слідства та суду на території України; у силу займаної посади начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради, перебуваючи на волі, під час досудового розслідування матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий досвід впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними показань на свою користь, зокрема, з урахуванням відомих їй обставин вчинення кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження, може вступати у поза процесуальні відносини зі свідками, які є її підлеглими та з колишніми працівниками централізованої бухгалтерії відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради та схиляти їх до зміни наданих слідству показань та може вчинити інші кримінальні правопорушення, а тому на думку слідчого судді, орган досудового розслідування не мав права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених кримінально-процесуальним законом. На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно та у великих розмірах. Стверджує, що слідчий суддя під час розгляду клопотання залишив поза увагою наявність ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_6 , усвідомлюючи невідворотність призначеного їй покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, може: переховуватись від слідства та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показів; може вчинити інші кримінальні правопорушення спорідненого чи аналогічного характеру. Апелянт зазначає, що незастосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, адже ризики та обставини є реальними і триваючими, вони об'єктивно існують, тому такий запобіжний захід є виправданим та необхідним. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід - домашній арешт із покладенням на неї таких процесуальних обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно про це повідомити; у період часу з 22 години по 06 годину наступного дня не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваної ОСОБА_6 та її захисниці - адвокатки ОСОБА_7 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 даної статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Як убачається з матеріалів провадження, слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022071160000357, відомості про кримінальне правопорушення в якому 22 червня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі -ЄРДР) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснює прокурор ОСОБА_5 .
З клопотання та доданих до нього матеріалів убачається, що 15 серпня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, 4 ст. 191 КК України.
16 серпня 2022 року слідчий за погодженням із прокурором звернувся до Тячівського районного суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 год по 06 год. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, і тим, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 16 серпня 2022 року у задоволенні цього клопотання відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя виходив із того, що органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 не надано будь-якого нормативно-правового акту, який би чітко визначав порядок та процедуру преміювання начальника та працівників відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Також слідчий суддя визнав недоведеними наявність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Однак, апеляційний суд не погоджується із вищевказаними висновками слідчого судді з огляду на таке.
Так, дослідивши додані до клопотання докази (рапорти старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 22.06.2022 - а. с. 10-11, 12-13; висновок експерта № СЕ-19/107-22/4158-ДД від 25.05.2022- а. с. 14-16; висновок експерта № СЕ-19/107-22/4157-ПЧ від 31.05.2022 - а. с. 17-18; висновок експерта № СЕ-19/107-22/4859-ЕК від 16.06.2022 - а. с. 19-21; Положення про преміювання працівників виконавчого апарату Углянської сільської ради та її структурних підрозділів на 2021 рік - а.с. 22-23; Рішення Углянського сільського голови № 33 від 11.12.2022 «Про структуру і чисельність виконавчих органів Углянської сільської ради у 2021 році»), колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 3, 4 ст. 191 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) на даному етапі кримінального провадження підтверджують причетність ОСОБА_6 до скоєння діянь, які можуть бути кваліфіковані за ст. 191 КК України, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Оцінюючи висновки слідчого судді про недоведеність органом досудового розслідування обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у тому числі і про те, що додані до клопотання докази не свідчать про наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, а інших доказів органом досудового розслідування не надано, - апеляційний суд зазначає, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності здобутих доказів визначити, що можлива причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. При цьому апеляційний суд зазначає, що на цьому етапі досудового розслідування докази на предмет їх допустимості не оцінюються, а оцінюються лише з точки зору їх належності та достатності для висунутої підозри, її обґрунтованості.
При оцінці доводів клопотання, апеляційної скарги та викладених у судовому рішенні висновків щодо недоведеності підозри апеляційний суд бере до уваги таке.
Розумність підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту й затримання, закріпленої у статті 5 Конвенції.
Відповідно до практики ЄСПЛ “розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин”.
Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.
Колегія суддів враховує, що стандарт переконання “розумна підозра” достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт “поза розумним сумнівом”, який вимагається для кримінального засудження.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов'язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала доказ, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.
Тому, апеляційний суд не погоджується з висновками слідчого судді про недоведеність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, так як з огляду на наведені у клопотанні обставини та додані до нього докази є всі підстави для висновку про доведеність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підозрювана ОСОБА_6 підчас дачі пояснень апеляційному суду не оспорювала факти підписання нею наказів про нарахування премій, про отримання премій працівниками відділу, та нею особисто, одночасно зазначивши, що мала повноваження на видання наказів. В обґрунтування необхідності нарахування премій працівникам відділу вказувала на низькі заробітні плати співробітників, визнала, що ознайомлена з Положенням про преміювання працівників виконавчого апарату Углянської сільської ради та її структурних підрозділів на 2021 рік ; Рішенням Углянського сільського голови № 33 від 11.12.2022 «Про структуру і чисельність виконавчих органів Углянської сільської ради у 2021 році» та Положенням про відділ освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради Тячівського району.
Одночасно, колегія суддів не погоджується з викладеними у судовому рішенні висновками щодо недоведеності органом досудового розслідування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування ОСОБА_6 від слідства та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Так, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя не взяв до уваги наведене вище, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень (позбавлення волі на строк до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років), а також суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, - необґрунтовано відмовивши у задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу.
У той же час, апеляційний суд погоджується з доводами клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора про існування передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: існує ймовірність того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки вона усвідомлює те, що їй загрожує покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії корупційних злочинів, тому має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як у межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких; підозрювана може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, адже у силу займаної посади начальника відділу освіти, культури, сім'ї, молоді, спорту та туризму Углянської сільської ради, має реальну можливість використовувати свій авторитет та впливати на свідків, які є її підлеглими з метою схилити їх до надання неправдивих показів; підозрювана може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема спорідненого або аналогічного характеру, оскільки і на цей момент перебуває на займаній посаді та наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, є розпорядником бюджетних коштів.
Тому, на цьому етапі кримінального провадження, з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 як підозрюваної у кримінальному провадженні та для запобігання вищенаведеним ризикам, є необхідним застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 год до 06 год наступного дня, так як більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання встановленим ризикам.
При цьому, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах судового провадження відомості про особу підозрюваної ОСОБА_6 (раніше не судима, має постійне місце проживання та роботи, одружена), які характеризують її з позитивної сторони, із урахуванням наведених вище обставин, не дають підстав для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у тому числі і для застосування більш м'яких запобіжних заходів. Приймаючи рішення колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що підозрювана ОСОБА_6 , явка якої визнана обов'язковою на розгляд апеляційної скарги, будучи повідомленою про час та місце її розгляду 06.09.2022 та 14.09.2022 до апеляційного суду не з'явилась, про причини неявки апеляційний суд не повідомила, доказів у підтвердження поважності причин неявки не надала.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд дійшов до висновку, що слідчим та прокурором доведено необхідність застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період часу з 22 год до 06 год наступного дня.
При прийнятті судового рішення враховуються положення, які містяться у п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, а також тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 .
Таким чином, на переконання колегії суддів, саме домашній арешт у нічний час доби як запобіжний захід, у цьому випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Указаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрювану обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу прокурора необхідно задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період 22 год до 06 год наступного дня і покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, визначивши строк дії ухвали до 15 жовтня 2022 року.
При визначенні строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 апеляційний суд бере до уваги те, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру 15.08.2022, що свідчить про те, що строк досудового розслідування кримінального провадження спливає 15.10.2022.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду сторона захисту не надала жодних доказів та не посилалася на обставини, які б спростовували наведені вище висновки апеляційного суду.
Керуючись ст. ст. 176-181, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав прокурор ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 16 серпня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні погодженого з прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12022071160000357, внесеному 22 червня 2022 року до ЄРДР про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12022071160000357, внесеному 22 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , задовольнити.
Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Встановити строк дії ухвали до 15 жовтня 2022 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, у разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити про це; у період з 22.00 год до 06.00 год наступного дня, не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Зазначені обов'язки застосовуються на строк не більше двох місяців із дня винесення ухвали, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст. 194 КПК.
Після закінчення строку, на який на підозрювану покладені обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , а організацію виконання ухвали доручити прокурору ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: