Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 жовтня 2022 року Справа№200/16012/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії -
17 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи свої вимоги в уточненій позовній заяві позивачка зазначила, що досягнувши 50-річного віку вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213).
Проте відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (55 років), посилаючись на п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148). На переконання ОСОБА_1 рішення вказаного відповідача від 23.07.2021 № 052530002679 є протиправним, оскільки порушує її конституційне право на пенсію. Крім того, позивачка зазначила, що записами у трудовій книжці підтверджується її стаж роботи на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому відповідач протиправно не зарахував до її пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 15.03.1996 по 30.11.2008, з 01.12.2008 по 31.01.2016 та з 01.02.2016 по 16.06.2021.
Вважаючи рішення відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом, відповідно до якого просила суд:
визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.07.2021 № 052530002679 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
зобов'язати відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди роботи на ПрАТ ЦЗФ «Мирноградська» з 15.03.1996 по 30.11.2008 в якості машиніста конвеєра 2 розряду, з 01.12.2008 по 31.01.2016 в якості машиніста установок збагачення та брикетування 4 розряду та з 01.02.2016 по 16.06.2021 в якості оператора пульта керування 4 розряду;
зобов'язати відповідачів Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та з урахуванням періодів роботи на ПрАТ ЦЗФ «Мирноградська» з 15.03.1996 по 30.11.2008 в якості машиніста конвеєра 2 розряду, з 01.12.2008 по 31.01.2016 в якості машиніста установок збагачення та брикетування 4 розряду та з 01.02.2016 по 16.06.2021 в якості оператора пульта керування 4 розряду.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надано відзив на позовну заяву. Так, в обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначив, що оскаржуване рішення від 23.07.2021 № 052530002679 про відмову в призначенні пенсії було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області, а тому саме вказаний орган і має бути належним відповідачем у даній справі. Представник пенсійного органу також зазначає, що спірні періоди роботи позивачки підлягають зарахуванню до пільгового стажу лише за наявності уточнюючої довідки. Крім того, норми п. 2 ч. 2 ст. 114 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є чинними, а тому підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. З огляду на вказане, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також надано відзив на позов. Так, відповідач зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи, оскільки пільгова довідка від 16.06.2021 № 362 не прийнята через те, що в ній не вказано виконання робіт по кожній посаді, не вказано позиції посад по відповідних постановах, а також назва посади не відповідає назві посади, що дає право на пільгове забезпечення. Крім того, позивачкою не було надано докази проведення атестації робочих місць. Поряд з цим, питання щодо призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно може розглядатись після досягнення позивачкою 55 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці не менше 10 років у жінок.
З огляду на вищевказане, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області просив суд відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 22.11.2021 Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
02 грудня 2021 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив клопотання позивачки про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/16012/21. Розгляд адміністративної справи № 200/16012/21 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
02 лютого 2022 року суд виніс ухвалу, якою витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повний розрахунок пільгового стажу ОСОБА_1 . Витребував у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повний розрахунок пільгового стажу ОСОБА_1 . Розгляд адміністративної справи суд вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11-30 год. 26.02.2022. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі на тридцять днів з ініціативи суду.
Ухвалою від 08.02.2022 суд вніс виправлення в четвертий абзац ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії. Виклав четвертий абзац резолютивної частини ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 у наступній редакції: «Призначити підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11-30 год. 23.02.2022».
23 лютого 2022 року суд виніс ухвалу, якою закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії. Призначив судовий розгляд по суті на 11 годину 00 хвилин 23 березня 2022 року.
У зв'язку з введенням воєнного стану на території України, суд був позбавлений можливості провести судове засідання.
Ухвалою від 25.05.2022 суд задовольнив клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про надання додаткового строку для подання відзиву та витребуваних судом доказів. Встановив додатковий строк для надання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відзиву та розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 , - тридцять днів з дня одержання даної ухвали суду.
Ухвалою від 31.05.2022 суд відклав розгляд справи. Про дату, час і місце наступного судового засідання заплановано повідомити учасників справи додатково.
Оскільки наразі відновлено можливість проведення судових засідань, суд призначив розгляд справи на 14-00 год. 05.10.2022.
На судове засідання, сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.6-7).
Судом встановлено, що у періоди з 15.03.1996 по 30.11.2008, з 01.12.2008 по 31.01.2016 та з 01.02.2016 по 16.06.2021, позивачка працювала на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, про що свідчать копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.07.1989 (а.с.8-10).
Суд зазначає, що 16 липня 2021 року позивачка звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.07.2021 № 052530002679 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що позивачка не має пільгового стажу, проте страховий стаж складає 32 роки 11 місяців 25 днів (а.с.35).
Про відсутність у позивачки пільгового стажу також свідчить витяг з підсистеми Пенсійного фонду України від 26.05.2022 (а.с.74-75).
Вважаючи протиправним рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
До спірних правовідносин суд застосовує норми матеріального права з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20.
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148, що доповнив Закон № 1058 розділом XIV-1, який містить п. 2 ч. 2 ст. 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами ст. 12 Закону № 1788 право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з п. «б» ст. 13 Закону № 1788 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «б» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14 пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.
Згідно з п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення рішення (п. 2 резолютивної частини рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058.
Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи пенсійного органу про те, що відповідно до ст. 5 Закону № 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону; виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Адже Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що Закон № 1788 був прийнятий раніше за Закон № 1058.
Велика Палата Верховного Суду також не погодилась з посиланням пенсійного органу на абзац другий пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, відповідно до якого положення Закону № 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. На думку пенсійного органу, це положення свідчить про обмеження сфери застосування Закону № 1788 відносинами, про які йдеться в цьому пункті. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якби таким був намір законодавця, то він мав би виключити із Закону № 1788 всі інші положення, чого зроблено не було.
З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.07.2021 № 052530002679 «Про відмову у призначенні пенсії», яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю пільгового стажу, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивачки спірних періодів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Підтвердженням (доказом), що позивачка, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачці до пільгового стажу) працювала повний робочий день на пільгових роботах - є записи в її трудовій книжці.
Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Судом встановлено, що у періоди з 15.03.1996 по 30.11.2008, з 01.12.2008 по 31.01.2016 та з 01.02.2016 по 16.06.2021 ОСОБА_1 працювала на посадах, що визначені Списком № 2, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідачів на відсутність доказів проведення атестації робочих місць, адже по-перше проведення атестації є обов'язком роботодавця, а тому невиконання вимог щодо проведення останнім атестації не може порушувати право позивачки на пенсійне забезпечення.
По-друге, ОСОБА_1 до суду було надано накази від 15.12.1994 № 200, від 11.10.1999 № 25, від 15.10.2004 № 339/1, від 12.10.2009 № 427, від 10.10.2014 № 498/1, від 10.10.2019 № 101/1-ОД, які підтверджують проведення атестації робочих місць (а.с.14-33).
Отже, до пільгового стажу позивачки відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно не зараховано спірні періоди роботи, оскільки судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 оформлена та всі записи засвідчені належним чином. Тому вимоги позивачки в цій частині підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до пільгового стажу позивачки за Списком № 2 періоди її роботи на ПрАТ ЦЗФ «Мирноградська» з 15.03.1996 по 30.11.2008 в якості машиніста конвеєра 2 розряду, з 01.12.2008 по 31.01.2016 в якості машиніста установок збагачення та брикетування 4 розряду та з 01.02.2016 по 16.06.2021 в якості оператора пульта керування 4 розряду.
Проте, щодо територіального підрозділу, який мав розглядати заяву позивачки про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Так, у п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено: … Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Саме на підставі вказаних положень, автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивачки здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Водночас, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області жодним чином не порушило прав ОСОБА_1 , оскільки саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було розглянуто документи позивачки, не зараховано певні періоди до пільгового стажу, та, як наслідок, винесено рішення про відмову у призначенні пенсії. Отже вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Таких чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.07.2021 № 052530002679 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на ПрАТ ЦЗФ «Мирноградська», які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 15.03.1996 по 30.11.2008 в якості машиніста конвеєра 2 розряду, з 01.12.2008 по 31.01.2016 в якості машиніста установок збагачення та брикетування 4 розряду та з 01.02.2016 по 16.06.2021 в якості оператора пульта керування 4 розряду.
Отже позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачкою при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області суми судового збору у розмірі 800, 00 грн на користь позивачки.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, Житомирська обл., м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7) про визнання протиправним та скасування рішення від 23.07.2021 № 052530002679 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 23.07.2021 № 052530002679 «Про відмову у призначенні пенсії», яке винесено відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на ПрАТ ЦЗФ «Мирноградська», які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 15.03.1996 по 30.11.2008 в якості машиніста конвеєра 2 розряду, з 01.12.2008 по 31.01.2016 в якості машиніста установок збагачення та брикетування 4 розряду та з 01.02.2016 по 16.06.2021 в якості оператора пульта керування 4 розряду.
В решті заявлених вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 800, 00 грн (вісімсот гривень).
Повний текст рішення складено та підписано 10.10.2022.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб