Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 жовтня 2022 року Справа№200/15860/21
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2019 по 12.06.2019 з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 27.02.2019 по 12.06.2019 включно із з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 встановити позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення у березні 2018 року в розмірі 4 258, 75 гривень за виключенням суми збільшення грошового доходу у зв'язку з встановленням посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що у період з 27.02.2019 по 12.06.2019 він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Проте, на переконання ОСОБА_1 , відповідачем невірно нараховувалась та виплачувалась йому індексація грошового забезпечення, про що 26.09.2021 ним до відповідача надіслано відповідне звернення. Однак, відповідач відмовив позивачу у нарахуванні індексації за спірний період, роз'яснивши, що при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення діяв у межах наявного фінансового ресурсу та чинного законодавства. З зазначених підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що відповідно статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та до пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. За період проходження військової служби позивачу було нараховано та сплачено індексацію грошового забезпечення у повному розмірі.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що на день звільнення зі служби, тобто 12.06.2019 ОСОБА_1 погодився із проведеним розрахунком та не оскаржував наказ про його відрахування зі служби, а тому наразі відсутні підстави для стягнення індексації на його користь.
Відповідач також звертає увагу на пропуск позивачем строків звернення, а також зауважує, що повноваження щодо нарахування індексації відноситься до дискреційних повноважень роботодавця.
На підставі вказаних причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалою від 22 листопада 2021 року Донецький окружний адміністративний суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/15860/21. Розгляд адміністративної справи № 200/15860/21 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20 січня 2022 року суд виніс ухвалу, якою витребував у відповідача повний розрахунок грошового забезпечення, який був сплачений на користь ОСОБА_1 за період з 27.02.2019 по 12.06.2019. Розгляд адміністративної справи суд вирішив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 11-00 год. 09.02.2022. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
У підготовчому засіданні, яке було призначено 09 лютого 2022 року, суд виніс ухвалу, якою повторно витребував у відповідача повний розрахунок грошового забезпечення, який був сплачений на користь ОСОБА_1 за період з 27.02.2019 по 12.06.2019. Відклав підготовче засідання по адміністративній справі до 12-00 год. 22.02.2022.
Ухвалою від 22.02.2022 суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі та призначив судовий розгляд по суті на 09 годину 30 хвилин 16 березня 2022 року.
У зв'язку з введенням 24.02.2022 воєнного стану на території України, суд був позбавлений можливості провести судове засідання у призначений час.
Ухвалою від 30.05.2022 суд відклав розгляд справи № 200/15860/21. Про дату, час і місце наступного судового засідання заплановано повідомити учасників справи додатково.
Оскільки наразі відновлено можливість проведення судових засідань, суд призначив розгляд справи на 13-00 год. 05.10.2022.
На судове засідання, сторони, належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_2 від 14.11.2017. Згідно з довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру № 503360-2020 від 28.07.2020 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23-24).
Позивач є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 18.05.2015 (а.с.26).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2019 № 41 позивача було зараховано з 27.02.2019 до списків особового складу частини та на всі види забезпечення (а.с.27).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 12.06.2019 № 124 позивача було виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.06.2019 (а.с.28).
26 вересня 2021 року позивач звернувся до відповідача з проханням надати довідку про розмір основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, довідку про розмір нарахованої та виплаченої індексації за період служби, копії карток особового рахунку про нараховане та виплачене грошове забезпечення, а також розрахунок індексації. Також позивач просив відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 27.02.2019 по 12.06.2019; провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 27.02.2019 по 12.06.2019; надати інформацію про розмір посадового окладу станом на 01.01.2008, 01.01.2018, 01.02.2018, 01.03.2018, 01.04.2018, за кожною посадою, яку він займав у військовій частині НОМЕР_1 в період з 27.02.2019 по 12.06.2019; вказати місяці для обчислення індексу споживчих цін (базові місяці) у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку індексації грошових доходів населення» для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2019 по 12.06.2019 (а.с.12-13).
Листом від 30.09.2021 № 495 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що за весь час служби позивача йому була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - березень 2018 року (а.с.14).
Згідно з довідкою-розрахунком про суми виплаченої індексації грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , позивачу нарахована та сплачена індексація грошового забезпечення за період 27 лютого 2019 року по 12 червня 2019 року у розмірі 393, 81 грн. В зазначеній довідці-розрахунку вказано, що для розрахунку індексації грошового забезпечення був застосований базовий місяць - березень 2018 року (а.с.15).
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення не в повному обсязі, суд виходить з наступного.
В першу чергу суд зазначає, що відповідач звертає увагу суду на пропуск позивачем строків звернення до суду.
Так, згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Суд враховує, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі звільнення з військової служби, а також порядок та умови оплати праці врегульовано спеціальним законодавством, зокрема, Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, - субсидіарно застосовуються норми Кодексу законів про працю України.
Порядок і строки звернення до суду з позовом щодо виплати належних сум грошового забезпечення, зокрема індексації, спеціальне законодавство не містить.
Водночас, такий порядок встановлений КЗпП України.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд в рішенні № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року дійшов висновку про те, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України.
Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є помилковими.
По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч. 1 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Стаття 3 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка, а з 2016 року - 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується з 01.12.2015).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року по справі № 825/694/17, яка враховується відповідно до положень частини 5 статті 242 КАС України.
Отже, під час проведення індексації грошових доходів базовим місяцем є місяць, в підвищення тарифних ставок (окладів).
З постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вбачається, що в період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались. Оскільки місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців є січень 2008 року, відповідно до Порядку № 1078, саме він має визначатися як базовий під час нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
03 листопада 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, якою внесено зміни до постанови № 704. Згідно з вказаною постановою затверджено з 01 жовтня 2020 року нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, тобто відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців, які діяли з березня 2018 року.
Отже, березень 2018 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липни 2003 року № 1078, «березень» 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 березня 2018 року по 30 вересня 2020 року для нарахування індексації грошовою забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 жовтня 2020 року.
При цьому індексація повинна проводитися з урахуванням абзаців 4 та 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Таким чином, індексація позивачу за період служби з 27.02.2019 по 12.06.2019 мала бути нарахована та виплачена із застосуванням базового місяця для обчислення - березень 2018 року.
Суд зауважує, що у спірний період позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення саме із застосуванням базового місяця для обчислення - березень 2018 року.
Разом з тим, позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію за період з 27.02.2019 по 12.06.2019 включно із з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Так, абзацом абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 визначено, що у разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Водночас, із розрахунку індексації, який був наданий позивачем (а.с.20-22) вбачається, що за спірний період ОСОБА_1 мала бути нарахована фіксована індексація у розмірі 4 258, 75 грн (за березень - травень 2019 року), за лютий 2019 року - 375, 28 грн та за червень 2019 року 1 703, 50 грн (пропорційно відпрацьованим дням).
Так, позиція ОСОБА_1 про те, що відповідач має виплачувати йому індексацію грошового забезпечення у фіксованій сумі в розмірі 4 258, 75 грн., тобто майже вдвічі більшій, ніж посадовий оклад з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16 є не обґрунтованою, оскільки предметом вказаної справи є скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу від 16.09.2016 № 16-20-203/739-128. Суд також не бере до уваги посилання позивача на лист Мінсоцполітики України від 29.12.2017 № 122/0/66-17, який не є нормативно-правовим актом та має інформаційний та рекомендаційний характер, а тому не може бути врахований судом.
Суд наголошує, що позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації гуртуються на положеннях Порядку № 1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Так, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку № 1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року.
Отже, на переконання суду, відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу індексації із розрахунку фіксованої індексації у розмірі 4 258, 75 грн, а тому вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 27.02.2019 по 12.06.2019 з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та зобов'язання виплатити таку індексацію не підлягають задоволенню, адже за спірний період позивачу виплачена індексація із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. При цьому, суд не вбачає підстав для нарахування на виплати індексації із застосуванням фіксованої суми.
Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.
Стосовно справ з подібними правовідносинами, то Верховний Суд у своїй практиці указував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.
Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.
Щодо позовних вимог про зобов'язання встановити позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення у березні 2018 року в розмірі 4 258, 75 грн. за виключенням суми збільшення грошового доходу у зв'язку з встановленням посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у саме у період з 27.02.2019 по 12.06.2019 позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Тобто, на переконання суду, відповідач жодним чином не порушив прав ОСОБА_1 , не виплачуючи індексацію грошового забезпечення у березні 2018 року, адже доказів на підтвердження того, що у вказаний період позивач проходив службу у відповідача до суду не надано.
Крім того, як зазначив суд вище, у період існування спірних правовідносин законодавство не містило в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 червня 2022 року по справі № 520/4061/21 (провадження № К/990/3854/22).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Повний текст рішення складено 10.10.2022.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб