про відмову у відкритті касаційного провадження
07 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 460/6035/20
адміністративне провадження № К/990/25337/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевірив касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (колегія у складі суддів Шинкар Т.І., Іщук Л.П., Обрізка І.М.)
у справі № 460/6035/20
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
14.08.2021 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Управління Держпраці у Рівненській області (далі також - відповідач), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 17.03.2020 № РВ 91/949/000007ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами у розмірі 141 690,00 грн.
Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 03.02.2021 задовольнив позов.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.08.2022 скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2021, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
16.09.2022 ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 20.09.2022 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2021.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування висновків щодо застосування норм права, висловлених у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 06.03.2019 у справі № 802/2066/16-а, від 13.07.2019 у справі № 815/954/18, від 23.10.2019 у справі № 806/2064/18, від 26.05.2020 у справі № 160/5315/19. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) за договором від 08.01.2020 № 1 надавав йому послуги щодо виготовлення десерту у кількості 50 одиниць, що підтверджується актами виконаних робіт; за виготовлену продукцію отримав 900,00 грн, з яких було нараховано та сплаченого єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. За договором оренди частини нежитлового приміщення від 14.07.2016, укладеного з Приватним підприємством «Фірма СПМК-1», він орендує 1 кв. м приміщення лаунж-бару «Tochka» за адресою: АДРЕСА_1 . За договором від 08.01.2020 № 1 він не зобов'язаний надавати ОСОБА_2 приміщення для виготовлення десерту.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є оскарження рішення ГУ Держпраці у Рівненській області про застосування до суб'єкта господарської діяльності адміністративно-господарських санкції за результатом проведення заходів державного нагляду (контролю).
Ключовим було питання можливості надання суб'єкту господарської діяльності кондитерських послуг (виготовлення десертної продукції) фізичною особою за умовами цивільно-правового договору.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 2540/3207/18 виклав правову позицію щодо співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, яка зводиться до того, що «<…> основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.
<…> трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.».
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 відповідно до такої правової позиції Верховного Суду, встановив у справі, що переглядається, що ОСОБА_2 виконував роботу, яка підлягала обов'язковим профілактичним медичним оглядам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559, систематично виконував певні трудові функції протягом кількох місяців, що, у сукупності з умовою договору від 08.01.2020 № 1 про працевлаштувати виконавця у разі успішного виконання замовлених робіт, є свідченням правомірності винесення постанови про накладення штрафних санкцій за допущення працівника без укладення трудового договору.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин наявності або відсутності на момент інспекційного відвідування трудових відносин між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виходить за межі перегляду Верховним Судом судових рішень попередніх інстанцій (ст. 341 КАС України).
У постановах Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 06.03.2019 у справі № 802/2066/16-а, від 13.07.2019 у справі № 815/954/18, від 23.10.2019 у справі № 806/2064/18, від 26.05.2020 у справі № 160/5315/19, на які покликається скаржник, викладені загальні правові позиції щодо співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором; висновки Восьмого апеляційного адміністративного суду у цій справі узгоджуються з такими правовими позиціями.
За викладених обставин, ФОП ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Керуючись ст. 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 460/6035/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб