Справа № 560/5598/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №560/5598/20 скасовано в частині закриття провадження щодо позовних вимог про нарахування та виплату суми компенсації втрати частини доходів. У цій частині справу №560/5598/20 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В іншій частині ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №560/5598/20 залишено без змін.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.03.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації пенсії за період з 01.01.2015 по 06.04.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації пенсії за період з 01.01.2015 по 06.04.2021 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просити оскаржуване рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2022 року провадження у вказаній вище адміністративній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №560/3702/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії за період з 01.01.2015 по 31.10.2018.
06.04.2021 пенсійним органом виконано постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 у справі №560/3702/18, а саме виплачено позивачу кошти в розмірі 31558,38 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням у цій справі є питання нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації пенсії.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 14.04.2021 у справі № 465/322/17.
Крім того, у постанові від 05.03.2020 у справі № 140/1547/19, Верховний Суд зазначив: «<…> Згідно з положеннями статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.»
Суд не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.
Отже, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням позивачеві індексації пенсії Пенсійним органом, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені несвоєчасно, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду.
Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку індексації пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.