Справа № 240/1857/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Тетяна Олександрівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: визнати протиправною бездіяльність, яка полягала у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення, обчисленого із використанням такої розрахункової величини, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року для визначення розмірів його складових за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року; зобов'язання провести перерахунок грошового забезпечення, обчисленого із використанням такої розрахункової величини, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня календарного року за період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року, а також компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням із урахуванням перерахованого розміру грошового забезпечення та виплатити недоотримані суми.
2. Рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 позовні вимоги задоволено частково.
2.2. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо розрахунку та виплати позивачу з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року.
2.3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок позивачу з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294-IХ станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року №1082-IХ станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
3.1 Не погодившись із судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
4. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
4.1. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
5.1. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходила службу у військовій частині НОМЕР_1 .
5.2. Наказом командира військовій частині НОМЕР_1 від 25 січня 2021 року позивач звільнена з військової служби та виключена зі списків особового складу з 01 лютого 2021 року.
5.3. У зв'язку з тим, що розрахунок грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням проведений відповідачем не у повному розмірі, позивач подала заяву про їх перерахунок.
5.4. Листом від 13 грудня 2021 відповідач повідомив, що нарахування та виплата проведені згідно з Постановою №704 та наказом Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» від 01 березня 2018 року №90, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 року за №315/31767.
5.5. Згідно з наявних у матеріалах справи довідок від 13 грудня 2021 року №249/1002 та №249/1003 про розмір посадових окладів та окладів за військове звання, виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги при звільнення та усіх інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020 2021 роки, посадовий оклад позивача становив 2 640 грн., оклад за військовим званням 600 грн., грошова допомога для оздоровлення 12 060,48 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 600 грн., одноразова грошова допомога у зв'язку зі звільненням 102 514,08 грн.
5.6. При розрахунку грошового забезпечення відповідачем застосувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року 1762 грн.
5.7. Позивач вважає, що відповідач протиправно, при визначенні розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, компенсації за невикористані дні відпустки та одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням у період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року застосував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений станом на 01 січня 2018 року, тому звернувся із цим позовом до суду.
6. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються викладеним в рішенні суду.
6.1. Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проаналізовані ним правові норми в своїй сукупності вказують на те, що з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.
6.2. Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
6.3. Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
7. Висновок суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
7.1. підсумовуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що бездіяльність відповідача щодо необчислення та невиплати позивачеві грошового забезпечення з 29 січня 2020 року до 01 лютого 2021 року, грошової допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки і одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14 листопада 2019 року №294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
7.2. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
7.3. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
7.4. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
7.5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.6. Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній відповідачем частині відповідає. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено.
7.7. Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
7.8. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Боровицький О. А.