Справа № 560/11202/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
06 жовтня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
Описова частина.
Короткий зміст позовних вимог.
В вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Хмельницькій області, в якому просила: визнати протиправним та скасування наказу №163 від 19.09.2019 про проведення перевірки, податкових повідомлень-рішень №0001943303, № 0001953303, № 0001963303 та №0001973303 від 31.10.2019 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із додатковим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує її доводи та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2022 року відкрито провадження у вказаній вище адміністративній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на виконання доручення ДФС України №1484/22-01-13-01-16 від 20.06.2019 податковим органом на адресу позивача був направлений запит від 24.06.2019 № 24457/01-51-06-17 щодо надання документів/копій документів, які підтверджують отримання нею доходу за 2018 рік за ознакою 157.
Позивачкою 18.07.2019 були надані пояснення наступного змісту: «на Ваш запит повідомляю наступне, що у зв'язку з аварійнім витоком гарячої води та підтопленням частини приміщення було знищено оргтехніку, паперові носії та багато іншого».
02.07.2019 відбулась державна реєстрація припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , про що державним реєстратором було повідомлено податковий орган.
Головним управлінням державної податкової служби у Хмельницькій області на підставі ст.20, пп.75.1.2, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.п.78.1.7, п.78.1, п.78.4, ст.78.6 ст.78, ст.79 ПКУ, пп. 13.1.2 п.13.1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виданий наказ від 19.09.2019 №163 на проведення з 23.09.2019 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань виплати сум доходу за ознакою 157 «доходи, виплачені самозайнятій особі» за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 02.07.2019.
Копію наказу про проведення перевірки від 19.09.2019 №163 та письмове повідомлення № 52 вручено позивачці 19.09.2019 під розписку.
23.09.2019 під час перевірки позивачці був направлений запит (вимога) №2/3154811865 про надання пояснень та документів/копій документів, що належать до предмету перевірки. 24.09.2019 нею надані пояснення про те, що вона здійснювала діяльність згідно КВЕД. Що стосується невідображення доходів за 2018р., зазначене мало місце через те, що у зв'язку з підтопленням були втрачені ці та інші документи, відтак вона не мала змоги подати звітність, книгу обліку доходів тощо. Податковим органом складений акт про ненадання документів для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
З метою отримання документів для проведення перевірки податковим органом були надіслані запити контрагентам позивачки, з яких було встановлено отримання ФОП ОСОБА_1 доходу за ознакою 157 у 2018 році на суму 2 493 635,49 грн. та за 2019 рік в сумі 710 649,73 грн.
Зазначене підтверджується повідомленнями Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради про перерахування коштів позивачу за 2018-2019 роки, копією книги розрахунків за 2018, 2019 роки та повідомленням НПО КЗ ДМР «Центр ПМСД» про придбання у позивача новорічних подарунків і продуктів харчування для фуршету для працівників закладу ППО КЗ Дунаєвецької міської ради «Центр ПМСД», копією договору №1 від 18.06.2018, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД» предмет договору - поставка продуктів, копією договору №2 від 22.12.2018 предмет договору - поставка солодощів для формування новорічних подарунків та продуктів для фуршетного стола. Згідно з умовами договорів оплата за товар, що поставляється за цими договорами, проводиться шляхом перерахування на поточні рахунки Постачальника в термін, узгоджений сторонами і відображений в накладній або рахунку Постачальника, але не пізніше 30 робочих днів з дня одержання товару покупцем.
Враховуючи наведені обставини, які були встановлені податковим органом зі змісту первинних документів, одержаних від контрагентів позивачки, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки був складений акт перевірки від 04.10.2019 №0063/22-01-33-03/ НОМЕР_1 .
Оскільки цей акт позивачці вручений не був (про це складений акт №0028/22-01-33-03 від 04.10.2019) він був направлений їй рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою "вручено 10.10.2019 особисто".
У подальшому на підставі акту від 04.10.2019 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: форми «Р» №0001943303 від 31.10.2019 по єдиному податку з фізичних осіб на суму 186 306,65 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 149 045,32 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37 261,33 грн.; №0001953303 від 31.10.2019 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 159 896,19грн, в тому числі за податковими зобов'язаннями 127 916,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31 979,24 грн.; №0001963303 від 31.10.2019 по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13 324,69 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 10 659,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 664,94грн.; №0001973303 від 31.10.2019 по податку на додану вартість на суму 177 662,49 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 142 130 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35 532,49 грн.
Спірні податкові повідомлення-рішення надіслані позивачці на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з відміткою "вручено 06.11.2019 особисто". Враховуючи те, що запити, направлені під час проведення перевірки, акт перевірки та оскаржені рішення були надіслані за податковою адресою позивачки, яка внесена до відповідного реєстру та інформаційних систем податкового органу, такі документи вважаються належним чином врученими платникові.
Позивач, вважаючи вказані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Колегія суддів звертає увагу, що в разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 зазначається, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого суду, що в справі не встановлена протиправність дій податкового органу щодо призначення перевірки, не встановлено протиправності її підстав згідно зі спірним наказом, які випливають з вимог Податкового кодексу.
Податковий орган мав підстави для проведення невиїзної позапланової перевірки позивачки у зв'язку з припиненням нею підприємницької діяльності та наявністю податкової інформації, яка свідчила про порушення вимог податкового законодавства.
Крім того, контролюючим органом був вручений наказ на проведення перевірки, який містив у собі інформацію про підстави перевірки, крім того позивачка брала участь у проведенні перевірки, надаючи відповіді на запити податкового органу. Будь-яких порушень процедури проведення перевірки, які б безпосередньо впливали на подальші рішення контролюючого органу, суд не встановив, відтак у цій частині позовні вимоги не є обґрунтованими.
При цьому, доводи апеляційної скарги про відсутність у спірному наказі посилання на конкретні підстави проведення перевірки обґрунтованості висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до п. 44.6. ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Колегія суддів вважає необхідне зазначити, що з питанням відновлення документів позивачка до відповідача не зверталась. Натомість перевіркою встановлено, що платником не забезпечено збереження документів, які підлягали перевірці.
Також за період з 01.01.2016 по 02.07.2019 позивачка обравши відповідно до глави 1 розділу XIV ПК України спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, здійснювала діяльність із застосуванням ставки єдиного податку, встановленої для сплати єдиного податку платниками єдиного податку другої групи.
Проведеною перевіркою встановлене перевищення позивачкою встановленого критерію для платника єдиного податку другої групи, а саме обсяг доходу за 2018 рік перевищує 1 500 000 грн., чим порушений п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України.
Позивачем до контролюючого органу подано декларацію платника єдиного податку за 2018 pік від 14.01.2019 в якій відображено отриманий дохід від провадження діяльності в сумі 1 341 156,00 грн.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків і поданих суб'єктами господарювання до органів ДПС податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб (форми 1-ДФ), повідомлень ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД», Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та за наслідками перевірки сума доходу, виплачена на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по ознаці 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» за 2018 рік становить 2 493 635,49 грн., а саме: I квартал 2018 - в сумі 454163,50 грн.; II квартал 2018 - в сумі 368903,05 грн.; Ш квартал 2018 - в сумі 546715,65 грн.; IV квартал 2018 - в сумі 1123853,29 грн.
Доходи, отримані позивачем підтверджуються відповідями Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради від 19.09.2019 за №730 щодо перерахованих коштів ФОП ОСОБА_1 на суму 2 446 399,47 грн., копією книги розрахунків з 16.02.2018 по 21.12.2018 та відповіддю ППО КЗ ДМР «Центр ПМСД» щодо перерахованих коштів в загальній сумі 47 236,02 грн. в 2018 році.
У податковій декларації платника єдиного податку за №9304059146 від 14.01.2019 позивачем задекларовано дохід за 2018 pік в сумі 1 341 156 грн., декларація платника єдиного податку з відміткою «ліквідаційна» за 2019 рік до Дунаєвецького управління ГУ ДПС у Хмельницькій області не подана.
Перевіркою встановлено, що у четвертому кварталі 2018 року у позивача, платника другої групи єдиного податку, відбулось перевищення граничного обсягу доходів (1,5 млн. грн.), відтак з наступного кварталу (з першого кварталу 2019 р.) вона повинна була або перейти на загальну систему оподаткування, або на третю групу платників єдиного податку відповідно до поданої нею заяви.
У пп.2 п.293.8 Податкового Кодексу України, конкретизовано, що платники єдиного податку другої групи, які перевищили в податковому (звітному) періоді граничний обсяг доходу, у наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від використання спрощеної системи оподаткування. Такі платники зобов'язані застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку в розмірі 15%. Заяву подають не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суд першої інстанції, що з урахуванням вказаного позивачкою було порушено пп. 2 п. 291.4 ст. 291, пп. 1 п. 293.4, пп. 2 п. 293.8 ст.293 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, а саме: за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на розрахункові рахунки підприємця надійшла виручка в розмірі 2 493 635,49 грн. Сума перевищення обсягу доходу за четвертий квартал 2018 р. складає 993 635,49 грн., тому сума заниженого податкового зобов'язання по єдиному податку становить 149 045,32 грн. (сума перевищення 993 635,49 грн. х 15%).
За результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано єдиний податок з фізичних осіб в сумі 149 045,32 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0001943303 про збільшення грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 149 045,32 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 37 261,33 грн.
Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0001943303, оскільки апелянт не навів належних доказів на спростування доводів податкового органу.
Щодо доводів апеляційної скарги про протиправність податкового повідомлення-рішення №0001953303 від 31.10.2019 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 159 896,19 грн.., в тому числі за податковими зобов'язаннями 127 916,95 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 31 979,24 грн., судом встановлено, що за період з 01.01.2019 по 02.07.2019 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 задекларовано загального оподатковуваного доходу у сумі 0,00 грн.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 01.01.2019 по 02.07.2019 встановлено його заниження на загальну суму 710 649,73 грн. в т.ч. за 1 квартал 2019 р. на 329 014,10 грн., за 2 квартал 2019 р. на 381 635,63 грн.
За даними перевірки сума доходу виплачена на користь ФОП ОСОБА_1 по ознаці 157 «дохід, виплачений самозайнятій особі» управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради за 2019 рік становить 710 649,73 грн., з яких у першому кварталі 2019 - в сумі 329 014,10 грн.; в другому кварталі 2019 - в сумі 381 635,63 грн.
Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Відповідно до п.п.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Згідно з наданою управлінням освіти молоді та спорту Дунаєвецької міської ради відповіддю 19.09.2019 на запит ГУ ДФС у Хмельницькій області щодо відображення виплати сум доходів за ознакою 157 «доходи, виплачені самозайнятій особі" (п.п 165.1.36 п.165.1 ст.165, ст. 177 та ст.178 Податкового кодексу України) фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 виплачено дохід за 2019 р. на загальну суму 710 649,73грн.
Таким чином, позивачем не відображено дохід, отриманий від провадження діяльності за період з 01.01.2019 по 02.07.2019 в сумі 710649,73грн. На порушення п.163.1 ст.163, п.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України підприємцем занижено суму оподатковуваного доходу на загальну суму 710 649,73грн., тобто занижено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування за 2019 pік в розмірі 127916,95 грн.
За результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 127 916,95 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0001953303 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 127 916,95 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 31 979,24 грн.
Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення №0001953303 від 31.10.2019, оскільки апелянт не навів належних доказів на спростування доводів податкового органу.
Щодо доводів апеляційної скарги про протиправність податкового повідомлення-рішення №0001963303 від 31.10.2019 по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 13 324,69 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням 10 659,75грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2 664,94 грн., відповідно до п.16-1 підрозділу 10 «інші переxідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п. п. 1.4 п.16' підрозділу 10 Закону 1621-VI нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ. Згідно з п. 1.6. п. 16' підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного платником порушено вимоги п.16' підрозділу 10 «інші перехідні положення», п. 163.1 ст. 163, п.п.164.1.3 п.164.1 ст. 164, п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, позаяк у період, що перевірявся, занижено суму податкових зобов'язань з військового збору на 10 659,75 грн.
Зважаючи на це, за результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області донараховано грошові зобов'язання за платежем «військовий збір» в розмірі 10659,75 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 року N001963303 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору на суму 10659,75 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2664,94 грн.
Колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного повідомлення-рішення №0001963303 від 31.10.2019, оскільки апелянт не навів належних доказів на спростування доводів податкового органу.
Щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0001973303 від 31.10.2019 по податку на додану вартість на суму 177 662,49 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 142 130,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 35 532,49 грн., колегія суддів зазначає наступне.
На прийняття рішення по податку на додану вартість вплинуло перевищення фізичною особою платником єдиного податку другої групи обсягу доходу за четвертий квартал 2018 року понад 1 500 000 грн., чим порушено п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України. Зважаючи на це, з 01.01.2019 позивачка повинна була здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.
Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм мiсцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
У зв'язку з тим, що станом на 31.12.2018 загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (продуктів харчування), що підлягають оподаткуванню у суб'єкта господарювання перевищила 1 000 000 грн., відповідно до п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язана була зареєструватись як платник податку на додану вартість.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.2019 по 02.07.2019 встановлено їх заниження в розмірi 142 130 грн.
Відповідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Згідно з п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п.193.1.ст.193 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків. Згідно з п.194.1.ст.194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.
Як вже зазначалось, проведеною перевіркою на підставі інформації управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради встановлені фактичні обсяги реалізації позивачкою продуктів харчування на суму 710 649,73 грн. Відповідно до цього сума донарахованого податкового зобов'язання по податку на додану вартість становить 142 130 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 123 ПК України умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Колегія суддів звертає увагу, що жодних допустимих доказів на спростування доводів контролюючого органу позивачем надано не було.
Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов правильного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.