07 жовтня 2022 р. Справа № 480/4660/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), в якій просив:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 70 % від суми грошового забезпечення визначеного у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданою Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 №37282;
2) зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% від суми грошового забезпечення визначеного у довідці від 30.07.2021 року № 46914 виданою Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з 014.04.2019 без обмеження її граничним розміром.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 №11/37282/6531, здійснив перерахунок виходячи з 70% грошового забезпечення, замість 90%, а також обмежив розмір пенсії максимальним розміром. Однак, позивач наголошує, що при призначенні йому пенсії, розмір було визначено виходячи саме з 90% грошового забезпечення, а не з 70%. При цьому, положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/20і6 від 20.12.2016. Так, згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч.7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Ухвалою суду від 19.07.2022 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, не погодившись з позовними вимогами, подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно статті 13 Закону № 2262, згідно з якою максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Зміни щодо визначення максимального розміру були внесені до статті 13 відповідно до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», та набрали чинності з 01.05.2014.
Дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту, застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони стали або мали місце.
Таким чином, перерахунок пенсії позивачу має здійснюватися з урахуванням 70% розміру грошового забезпечення.
Щодо вимоги позивача здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, представник у відзиві вказав, що законодавством передбачено для осіб, яким призначено пенсію за законодавством, яке не передбачало обмеження максимального розміру, лише збереження раніше призначеного розміру пенсії, але не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії, у розмірі, що перевищує максимально встановлений розмір. Зазначені норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Також щодо стягнення судового збору зазначив, що згідно ст.73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи заборону використовувати кошти на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вказав, що правильним буде відшкодування понесених судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.
Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII (а.с.49). При цьому, розмір пенсії позивачу на момент її призначення відповідачем склав 90% суми грошового забезпечення.
На підставі постанови КМУ №704 від 30.08.2017 Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було видано довідку від 13.12.2021 №11/37282/6531 для перерахунку основного розміру пенсії позивача, із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення (а.с.10), однак відповідач відмовив у здійсненні перерахунку на підставі такої довідки, з чим позивач не погодився та звернувся до Сумського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав, рішенням якого від 19.05.2022 у справі №480/14326/21, крім іншого, відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій згідно довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 № 11/37282/6531 з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.11-13).
Вказане підтверджується обставинами, встановленими у рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №480/14326/21, що набрало законної сили та обставини якого не підлягають доказуванню згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, на виконання вказаного рішення суду позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 з визначенням основного розміру пенсії позивача в 70% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (а.с.32).
Позивач, не погодившись з тим, що відповідач здійснив перерахунок зі зменшенням розміру грошового забезпечення з 90% на 70%, звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області з відповідною заявою, однак відповідач листом повідомив позивача про те, що перерахунок пенсії позивачу буде проведено у межах покладених судом зобов'язань (а.с.15).
Надаючи правову оцінку відносинам щодо зменшення відповідачем розміру грошового забезпечення позивача з 90% на 70% при проведенні перерахунку на підставі оновленої довідки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії відповідачем) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року №3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згодом Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни у частину другій статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Згідно ст. 51, ч.4 ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.32), здійснюючи перерахунок пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду на підставі оновленої довідки, відповідачем було визначено розмір пенсії позивача у розмірі 70% грошового забезпечення.
Разом з тим, призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років спочатку у розмірі 80, а згодом у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду зразкової справи № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19), яка у своїй постанові від 16 жовтня 2019 року зазначила, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відтак, при вирішенні цієї типової справи суд, з огляду на приписи ч.5 ст.242, ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.
Таким чином, враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, дії відповідача щодо здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії, виходячи з 70% суми грошового забезпечення замість 90%, не відповідають критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.04.2019 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 01.04.2019, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 №11/37282/6531 та з урахуванням проведених виплат.
Разом з тим, надаючи правову оцінку відносинам щодо обмеження відповідачем розміру пенсії при проведенні перерахунку на підставі оновленої довідки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.43 Закону №2262-XIІ (в редакції, яка діяла з 01.01.2008 до 01.10.2011, враховуючи зміни, внесені згідно із Законом України від 28.12.2007 N107-VI) максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 вказана норма, доповнена Законом України від 28.12.2007 N107-VI визнана неконституційною.
Проте з 01.10.2011 Законом України від 08.07.2011 N3668-VI (далі - Закон №3668-VI) частина 5 ст. 43 була викладена в новій редакції: “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”.
Згодом Законом України від 24.12.2015 N911-VIII дана норма була доповнена текстом наступного змісту (чинній з 1 січня 2016): “тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Згідно змін, внесених Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ дана частина стала вважатись частиною 7.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року N 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2000 від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).
Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі №2262-XIІ.
Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”. Однак, буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” також не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20.12.2016 стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Вказаний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17 та від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09.02.2021 №1640/2500/18, від 21 грудня 2021 року у справі №120/3552/21-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, як встановлено судом, у тому числі листа відповідача (а.с.15) ГУ ПФУ в Сумській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду у справі №480/14326/21 проведено позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 №11/37282/6531 (а.с.32), однак, з визначенням розміру пенсії позивача в сумі 13122,38грн. (18746,25грн. грошового забезпечення згідно довідки*70%), з надбавками - 13488,21грн. Тобто, станом на сьогодні з наявних матеріалів справи не вбачається, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку пенсії з 01.04.2019 є обмеженим максимальним розміром та буде обмежено в майбутньому.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Водночас, суд зауважує, що права позивача в частині здійснення йому перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки з обмеженням граничним розміром на час розгляду даної справи не порушені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.
Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з ГУ ПФУ в Сумській області за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 992,40грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції (а.с.6).
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.04.2019.
Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, з урахуванням довідки Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.12.2021 №11/37282/6531 та з урахуванням проведених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 07.10.2022.
Суддя І.Г. Шевченко