3/130/1101/2022
130/2145/22
06.10.2022 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Шепель К.А.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 2 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського відділу поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , - за частиною першою статті 130 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2022 року, серії ААБ № 243381, складеним поліцейським СРПП Жмеринського РВП Климчуком Б.В., 22 вересня 2022 року о 18-40 год по вул. Соборній в с. Станіславичик водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «ВАЗ -21104-110», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння згідно чинного законодавства відмовилась в присутності двох свідків.
Чим вчинила правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи з практики застосування Європейським судом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений частиною другою статті 52 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні не визнає, пояснює, що вживала алкоголь, оскільки була на поминальному обіді, після якого попросила знайомого ОСОБА_2 , завезти її з дитиною на її автомобілі додому, він їх підвіз та залишив автомобіль на узбіччі навпроти будинку, коли вона пішла в автомобіль за цигарками, то він почав котитись та з'їхав у кювет, після чого вона так і залишилась сидіти в автомобілі. Через деякий час приїхали працівники поліції та склали відносно неї протоколи про адміністративні правопорушення. Просить справу відносно неї закрити.
Суддя дослідив матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 поставила свій підпис, та вказала, що вживала алкоголь в зв'язку із втратою близької людини; копію протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесеної відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП; копію протоколу про адміністративне затримання ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та протокол №430 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння, відповідно до яких від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовилась; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказали, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовилась від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя не бере до уваги ксерокопію письмового пояснення ОСОБА_1 , як доказ вчинення нею правопорушення, оскільки через неналежну якість копії, його зміст встановити неможливо.
У судовому засіданні був оглянутий відеодиск, доданий працівниками поліції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на якому видно, що коли під'їхали працівники поліції, то автомобіль стояв, з'їхавши в кювет на узбіччі дороги, в автомобілі сиділа ОСОБА_1 .. Працівники поліції тривалий час просили вийти її з автомобіля, однак вона не виходила. З відео не вбачається, що ОСОБА_1 керувала автомобілем.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приймаючи до уваги зазначені суперечності, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, недоведеною з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами статей 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За статтею 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване статтею 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із статтею 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Аналізуючи під час розгляду справи наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до переконання, що працівниками поліції не підтверджено факту відмови ОСОБА_1 як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 1, 7, 130, 245, 247, 251, 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ