Справа № 308/10168/21
Іменем України
20 вересня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, що діє від імені позивачки ОСОБА_1 , на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2022 року, постановлену суддею Шумило Н. Б., по справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2022 року в задоволенні заяви адвоката Пересоляка О. С. про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, - відмовлено.
В апеляційній скарзі адвокат Пересоляк О. С. просить цю ухвалу скасувати, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням вимог закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 134 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 137 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 127 ЦПК України).
З матеріалів справи слідує, що в серпні 2021 року ОСОБА_1 пред'явила позов до АТ КБ «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В п. 4 позовної заяви позивачка вказала про необхідність вирішення питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.78).
11 січня 2022 року адвокат Пересоляк О. С. (представник ОСОБА_1 ) подав заяву про розгляд справи без його участі та заяву про відшкодування судових витрати на підставі доказів, поданих протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення по справі (а.с.183-184).
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 січня 2022 року позов задоволено. Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І. М. 30.03.2021 року за № 421, про звернення стягнення на нерухоме майно - кафе-бар та магазин площею 160,6 кв.м. по АДРЕСА_1 , - визнано таким, що не підлягає виконанню.
Отже, з вказаного слідує, що під час проголошення судового рішення у даній справі, адвокат Пересоляк О. С. присутній не був. Про рішення суду адвокат дізнався тільки 17 січня 2022 року, про що свідчить його заява про ознайомлення з матеріалами справи. Доказів, які б свідчили про те, що адвокату Пересоляку О. С. було відомо про ухвалене рішення до дати ознайомлення з матеріалами справи, в матеріалах справи немає. Вимоги ч. 3 ст. 272 ЦПК України щодо надіслання копії рішення протягом двох днів з дня його складення судом першої інстанції не дотримані.
Клопотання про приєднання доказів про розмір витрат на правничу допомогу подано адвокатом Пересоляк О. С. 20.01.22 року (а.с.202-210), тобто по спливу дев'яти днів після ухвалення судового рішення у рамках даної справи. Водночас, колегія суддів враховує також те, що дане клопотання подане по спливу трьох днів як адвокат дізнався про рішення суду, що узгоджується з передбаченим для даної процесуальної дії п'ятиденним строком, та безумовно, є поважною причиною для поновлення цього процесуального строку.
За цих обставин заява адвоката Пересоляка О. С. про поновлення строку є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Оскаржена ухвала постановлена без належного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Пересоляка Олександра Сергійовича, що діє від імені позивачки ОСОБА_1 , - задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 10 червня 2022 року - скасувати.
Заяву адвоката Пересоляка О. С. про поновлення строку на подання доказів на підтвердження розміру витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, - задовольнити. Справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2022 року.
Головуючий
Судді