вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"05" жовтня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/489/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Яскорська А.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго”, м. Київ
до відповідача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради, м. Рахів Закарпатської області
про стягнення 1720685,51 грн
За участю представників сторін:
позивача: Пруська Т.А., адвокат, довіреність №10 від 22.02.2022 (в режимі відеоконференції);
відповідача: не з'явився.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго” звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради про стягнення 1250615,00 грн - боргу за спожиту електричну енергію за період лютий - березень 2021 року,1888274,08 грн - пені, 110219,09 грн - інфляційних втрат та 171577,34 грн - 15 % річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/489/22 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.08.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 07.09.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2022 підготовче засідання відкладено на 05 жовтня 2022 року.
Відповідач в судове засідання 05.10.2022 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
04 жовтня 2022 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від відповідача №01-14/866 від 04.10.2022, про відкладення розгляду справи, в якому відповідач просить відкласти засідання у зв'язку із веденням на всій території України воєнного стану. Відповідне клопотання не підписане електронним підписом, про що начальником відділу діловодства та забезпечення судового процесу складено акт №258/22 від 04.10.2022.
Розглядаючи вказане клопотання, суд бере до уваги приписи ч. 2 ст. 170 ГПК України згідно з якими письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч. 8 ст. 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Отже, Господарським процесуальним кодексом України передбачена можливість подання процесуальних, інших документів у електронному вигляді виключно з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Положеннями пункту 12 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
За змістом частини четвертої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" саме кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Вказаний Закон визначає кваліфікований електронний підпис як удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону (підпункти 23 - 24 частини першої статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги").
Отже, процесуальні та інші документи, які подаються до господарського суду шляхом їх направлення на електронну адресу суду, долучаються до матеріалів справи та розглядаються судом, у разі їх підписання уповноваженою особою з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.
Однак, клопотання представника відповідача від 04.10.2022 (його копія), яке надійшло на адресу суду засобами електронного зв'язку 04.10.2022 не містить електронного цифрового підпису особи, яка підписала зазначене клопотання - начальника відділу Наталії Дреботи, про що начальником відділу діловодства та забезпечення судового процесу Господарського суду Закарпатської області складено відповідний акт.
Таким чином, суд встановивши, що клопотання представника позивача подане без додержання вимог ч. 8 ст. 42 ГПК України, ч. 2 ст. 170 ГПК України, повертає його заявнику без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України. При цьому, враховуючи, що означене клопотання подане позивачем електронними засобами, повернення паперового варіанту копії клопотання від 04.10.2022 судом не здійснюється.
Щодо мотивів означених Відповідачем в клопотанні про відкладення розгляду справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (із змінами, внесеними Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-ІХ), на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжено, востаннє з 23 серпня 2022 року строком на 90 днів.
Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Отже, введення режиму воєнного стану загалом не впливає на процес здійснення судочинства (за винятком випадку неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан).
Суд зазначає, що предметом цієї справи є спір про стягнення заборгованості за електроенергію, місцезнаходженням відповідача та суду є Закарпатська область, бойові дії в якій не здійснюються та відсутні інші підстави для нездійснення правосуддя судами Закарпатської області.
Водночас, пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, встановлено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.
Позивачем, однак, не надано жодних доказів, що свідчили б про запровадження таких заходів щодо потужностей чи трудових ресурсів Відділу освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради.
З врахуванням викладеного, оскільки сторони не заявляють про наявність підстав для зупинення процесуальних строків (статті 228-229 ГПК України), ця справа має бути розглянута по суті з винесенням відповідного рішення, а відтак, з огляду на те, що клопотання відповідача про відкладення підготовчого судового засідання обґрунтоване самим лише фактом введення воєнного стану на території України, суд не може вважати причини означені в клопотанні Відділу освіти, культури, молоді та спорту Рахівської міської ради причини для відкладення підготовчого засідання у справі.
Присутній в підготовчому засіданні представник позивача заперечила проти задоволення клопотання про відкладення підготовчого засідання та просила, водночас, суд задоволити клопотання позивача від 29.09.2022 про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
Обґрунтовуючи необхідність залучення третьої особи, заявник вказує на те, що ПрАТ “Закарпаттяобленерго”, як оператор системи розподілу, визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем та надає відповідну інформацію постачальникам, а тому позивач вважає за необхідне залучити вказане товариство, на території ліцензійної діяльності якого перебуває відповідач.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно з ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Таким чином, участь у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору процесуальним законом пов'язується з наявністю в такої особи прав або обов'язків на які може вплинути судове рішення з визначеного позивачем предмета спору, а відтак, з огляду на предмет та підставу позовних вимог в даній справі (стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію постачальника «останньої надії»), суд вважає, що позивачем не доведено, які саме конкретні права та обов'язки щодо однієї із сторін можуть з'явитися у ПрАТ “Закарпаттяобленерго” внаслідок прийняття рішення в даній справі.
При цьому, виконання таким товариством функцій оператора системи розподілу, у тому числі і надання позивачу інформації про спожитий обсяг електроенергії не свідчать про наявність та/або виникнення у вказаного товариства безпосередніх прав та обов'язків стосовно предмету спору у даній справі та, відповідно, наявність підстав для залучення вказаної особи до участі у справі у порядку ст. 50 ГПК України, про що суд вже зазначав в ухвалі про відкриття провадження у даній справі.
Водночас, з урахування заперечень Відповідача проти позову представник позивача просить суд надати час для подання підприємством додаткових пояснень у справі з приводу періоду постачання електричної енергії Відповідачу та підтвердження його належними і допустимими доказами для чого відкласти підготовче засідання та провести наступне засідання за її участі в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, а саме, коли питання визначені ч. 2 ст. 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З огляду на наведене, враховуючи неявку в судове засідання відповідача та подане позивачем клопотання, зважаючи на об'єктивну неможливість в такому разі в цьому підготовчому засіданні виконати визначені ст. 177, 182 ГПК України завдання підготовчого провадження, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, підготовче засідання підлягає відкладенню.
Керуючись ст. ст. 42, 170, 177, 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання відповідача №01-14/866 від 04.10.2022 - повернути без розгляду.
2. Відкласти підготовче засідання у справі №907/489/22 на 19 жовтня 2022 р. на 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а, зал судових засідань №4. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).
3. Попередити заявника, що відповідно до частини п'ятої ст. 197 ГПК України, п. 46 Розділу 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в частині повернення клопотання без розгляду, в порядку та строки, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Р.М. Лучко