печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24992/22-к
30 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_3,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "Майнінг Експрес" про скасування арешту майна та скасування передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у кримінальному провадженні №42021000000001042 від 14.05.2021, -
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ТОВ "Майнінг Експрес" про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.08.2022 та скасування передачі майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.08.2022.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що у справі № 127/16345/22 ухвалою від 02.08.2022 слідчим суддею Вінницького міськрайонного суду Вінницької області, в кримінальному провадженні № 42021000000001042 від 14.05.2021, задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про арешт майна.
Крім того, у справі № 127/16095/22 ухвалою від 02.08.2022 слідчим суддею Вінницького міськрайонного суду Вінницької області, в кримінальному провадженні № 42021000000001042 від 14.05.2021, задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про передачу майна Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Заявник зазначає, що арешт, зазначеного в клопотанні майна неодноразово був скасований, а саме: ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 757/6671/22-к за клопотанням представника ТОВ «Майнінг Експрес» адвоката ОСОБА_1 скасовано арешт майна, що належить ТОВ «Майнінг Експрес», та яке було вилучене під час обшуку, проведеного за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: АДРЕСА_1; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2022 у справі № 757/11546/22-к зобов'язано старшого прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора негайно повернути майно ТОВ «Майнінг Експрес», яке було вилучене в ході обшуку від 27.01.2022; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2022 у справі № 757/15621/22-к скасовано арешт майна, вилученого 07-08.06.2021 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано передачу майна в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, проте прокурор вчергове звернувся до суду з клопотаннями про арешт всього майна, яке згідно вказаних вище ухвал він має повернути, в результаті чого вилучення майна і подальший арешт спричинили блокування підприємницької діяльності товариства.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явились, про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, про причини неявки не повідомив.
До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_1 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у клопотанні підтримує, просить задовольнити з наведених в ньому підстав.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить наступного висновку.
14.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідування внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за №42021000000001042, за фактом діяльності невстановленої групи осіб, які організували протиправну фінансову схему, направлену на заволодіння шахрайським шляхом коштами громадян України та іноземних громадян в особливо великих розмірах під виглядом надання послуг «Хмарного манінгу» найбільш капіталізованих світових криптовалют, без фактичного їх надання, за ч. 4 ст. 190 КК України та визначено органом досудового розслідування у кримінальному провадженні Головне слідче управління Національної поліції України.
У ході досудового розслідування за клопотанням заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 15.06.2021 Печерським районним судом м. Києва накладено арешт на майно із забороною відчуження та розпорядження, згідно протоколу обшуку, яке було вилучено на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у провадженні № 757/26499/21-к від 20.05.2021 за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: 25003, АДРЕСА_1:
- Моноблок Артлайн ;
- системний блок;
- чорнові записи;
- 2 блокноти;
- 3 зошити;
- копії документів;
- системний блок;
- зарядний пристрій;
- зарядний пристрій;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- майнінг ферму з 6 відеокартами;
- майнінг ферму з 8 відеокартами;
- обладнання для майнінгу Р106;
- обладнання для майнінгу Р106.
А також майно, яке з 15.06.2021 знаходилось на відповідальному зберіганні у керівництва ТОВ «Майнінг Експрес» та в подальшому було вилучено відповідно до протоколу обшуку від 27.01.2022 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/1512/22-к від 13.01.2022.
В подальшому арешт майна неодноразово був скасований, а саме: ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 757/6671/22-к за клопотанням представника ТОВ «Майнінг Експрес» адвоката ОСОБА_1 скасовано арешт майна, що належить ТОВ «Майнінг Експрес», та яке було вилучене під час обшуку, проведеного за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: АДРЕСА_1; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2022 у справі № 757/11546/22-к зобов'язано старшого прокурора групи прокурорів Офісу Генерального прокурора негайно повернути майно ТОВ «Майнінг Експрес», яке було вилучене в ході обшуку від 27.01.2022; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2022 у справі № 757/15621/22-к скасовано арешт майна, вилученого 07-08.06.2021 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано передачу майна в Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
В подальшому прокурор ОСОБА_2, 02.08.2022 повторно звернувся з клопотанням про накладення арешту та клопотанням про передачу майна в управління активами шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості.
Того ж для ухвалами слідчого судді клопотання прокурора ОСОБА_2 були задоволені.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як убачається з мотивувальних частин ухвал Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.08.2022 при накладенні арешту та передачі майна управління за договором Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів слідчий суддя виходив з того, що на даному етапі досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту майна з метою можливої конфіскації майна за вироком суду та для збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави для подальшого обмеження ТОВ «Майнінг експрес» у праві розпорядження належним йому майном.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, посадові особи ТОВ "Майнінг Експрес" не набули статусу підозрюваного та/або обвинуваченого також в силу відсутності постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.
Що стосується розгляду клопотання адвоката ОСОБА_1 в частині скасування передачі майна в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, застосованого ухвалою слідчого судді 02.08.2022, то слідчий суддя приходить наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018, справа № 243/6674/17-к, провадження № 51-499км17).
В даному випадку, діючим кримінально-процесуальним кодексом України, на противагу вирішенню іншого питання (накладення арешту та скасування арешту майна), не передбачено, ні в апеляційному, ні в іншому порядку перегляд рішення про передачу активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що істотно порушує право осіб на ефективний засіб юридичного захисту.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в праві стосовно процесуального врегулювання розгляду слідчим суддею питання щодо скасування передачі активів в управління Національного агентства України.
За таких обставин, враховуючи, що питання про передачу активів в управління Національному агентству, відповідно до положень КПК України та Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» є похідним і напряму залежить від арешту майна, який повинен передувати, тому слідчий суддя вважає за можливе, з метою забезпечення права осіб на ефективний засіб юридичного захисту, розглянути в цій частині клопотання адвоката ОСОБА_1 та застосувати аналогію закону, за правилами, закріпленими в Главі 17 КПК України.
Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, ухвалою Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 02.08.2022 передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) нерухому майно, питання про зняття арешту з якого порушується заявником у цьому клопотанні.
Відповідно до абзацу 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Тобто, з вимог вказаної статті вбачається, що сума або вартість активів повинна дорівнювати або перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня, при цьому, ст. 100 КПК України встановлює вимогу визнання активів речовими доказами вартістю більше ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 1 Закону, управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
З'ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з'ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49.
Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу №1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.
Аналізуючи вказані норми, слідчий суддя приходить висновку, що основною метою застосування судом такого заходу обмеження права власності, як передача активів в управління Національному агентству, було забезпечення їх збереження та збереження їх економічної вартості.
Разом з тим, слідчому судді стороною обвинувачення не надано даних про спрямування дій для проведення оцінки та отримання звіту про оцінку активів, зокрема вказаного майна, які прямо суперечать статті 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» та ст. 100 КПК України.
Тому, слідчий суддя вважає необхідним скасувати передачу зазначених в клопотанні активів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Враховуючи вказане, в кримінальному провадженні відсутні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 309, 379, 392, 532, 535 КПК України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
1. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області у справі № 127/16345/22 від 02.08.2022 на майна, яке було вилучене 07-08.06.2021 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності компанії ТОВ «Майнінг Експрес», за адресою: АДРЕСА_1:
- Моноблок Артлайн ;
- системний блок;
- чорнові записи;
- 2 блокноти;
- 3 зошити;
- копії документів;
- системний блок;
- зарядний пристрій;
- зарядний пристрій;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- майнінг ферму з 6 відеокартами;
- майнінг ферму з 8 відеокартами;
- обладнання для майнінгу Р106;
- обладнання для майнінгу Р106.
А також вилучене 27-30.01.2021 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнінг Експрес» за адресою : АДРЕСА_1 ,а саме :
- обладнання для майнінгу Р102-537 шт;
- обладнання для майнінгу М-Р106L9-N6G-917 шт;
- ферми для майнінгу з відеокартами ,жорсткими димками та процесорами -62 шт ;
- обладнання для майнінгу Crypto Mining System P102-420 шт;
- обладнання для майнінгу Аntminer-720 шт;
- обладнання для Crypto Mining System P102-1115 шт.
2. Скасувати передачу майна в управління активами шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості, у порядку та на умовах визначених ст. 19, 21 ЗУ «Про Національне агентство України» з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів, переданого на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області у справі № 127/16095/22 від 02.08.2022, а саме: вилученого в ході обшуків 07-08.06.2021 та 27-30.01.2022 за місцем здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Майнінг Експрес» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- Моноблок Артлайн ;
- системний блок;
- системний блок;
- зарядний пристрій;
- зарядний пристрій;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Антмайнер;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 ЦМС;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- обладнання для майнінгу Р102 Бокка;
- майнінг ферму з 6 відеокартами;
- майнінг ферму з 8 відеокартами;
- обладнання для майнінгу Р106;
- обладнання для майнінгу Р106;
- обладнання для майнінгу Р102-537 шт;
- обладнання для майнінгу М-Р106L9-N6G-917 шт;
- ферми для майнінгу з відеокартами ,жорсткими дисками та процесорами -62 шт ;
- обладнання для майнінгу Crypto Mining System P102-420 шт;
- обладнання для майнінгу Аntminer-720 шт;
- обладнання для Crypto Mining System P102-1115 шт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2