29 вересня 2022 року
м. Київ
справа №9901/492/21
адміністративне провадження №П/9901/492/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді Коваленко Н.В.,
суддів: Стародуба О.П., Кравчука В.М., Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
за участю секретаря судового засідання Буденка В.В.,
учасники справи:
представник позивача Осадча Н.О.,
представник відповідача Байдаченко О.А.,
представник третьої особи Шокун О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Кабінету Міністрів України про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині,
1. У провадженні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Президента України, треті особи: Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України, про визнання протиправним та скасування Указу в частині.
2. 14.07.2022 у автоматизованій системі документообігу суду зареєстровано клопотання Кабінету Міністрів України, у якому заявник просить витребувати від Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб'єкта до якого пропонувалося застосувати санкції та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
3. Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведене в дію оскаржуваним Указом Президента України від 21.05.2017 №203/2021, прийняте на підставі пропозицій щодо застосування і скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесених Кабінетом Міністрів України, Службою безпеки України та Національним банком України.
4. Зазначені вище пропозиції Уряду містяться в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 14.05.2021 №442-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі - розпорядження КМУ від 14.05.2021 №442-р).
5. Заявник вказує, що у довідці про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» зазначено, що проект вказаного розпорядження КМУ розроблено Національною поліцією України.
6. Таким чином, як стверджує Кабінет Міністрів України, обґрунтування відомостей, що ідентифікують позивача як суб'єкта, до якого пропонується застосувати санкції та наявність певних доказів щодо дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій, зазначених Законом України «Про санкції», можуть знаходитися у розробника проекту розпорядження КМУ від 14.05.2021 №442-р, а саме - у Національної поліції України.
7. З метою надання відповідних доказів та пояснень щодо існування фактичних даних та обставин, які стали підставою для внесення пропозиції Кабінету Міністрів України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до низки осіб, у тому числі і позивача, які містилися в проекті розпорядження КМУ від 14.05.2021 №442-р, а також документів (відомостей), що можуть підтвердити вчинення позивачем дій (наявність певного статусу), що визначені як підстава для запровадження санкцій, Міністерство юстиції України листом від 22.02.2022 №22320/9.1.1/16-22 звернулося до Національної поліції України з вимогою надати вказані докази.
8. Листом від 28.04.2022 №3067/55/01-2022 Національна поліція України проінформувала Мін'юст, що інформація стосовно підстав застосування санкцій є конфіденційною, таємною та службовою інформацією, з огляду на що, надати документи, які стали підставами для застосування санкцій до позивача, неможливо.
9. Тому, за твердженнями Уряду, вказане клопотання про витребування доказів не могло бути подано разом із письмовими поясненнями Кабінету Міністрів України у справі, оскільки в Уряду були відсутні підстави вважати, що вказані докази не можуть бути надані на вимогу Мін'юсту, як органу який забезпечує самопредставництво інтересів Уряду в судах, в порядку передбаченому частиною третьою статті 37 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
10. Посилаючись на вищезазначене, Кабінет Міністрів України зазначає, що вказане клопотання не було подано Урядом в строк, передбачений частиною третьою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, з підстав що від нього не залежали.
11. Ознайомившись із доводами поданого Кабінетом Міністрів України клопотання про витребування доказів, дослідивши додані до нього документи (копія листа Міністерства юстиції України від 22.02.2022 № 22320/9.1.1/16-22 на 2 арк., копія листа Національної поліції України від 28.04.2022 №3067/55/01-2022 на 2 арк.), а також вислухавши думку інших учасників справи з приводу заявленого клопотання, колегія суддів вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
12. Спеціальним актом законодавства, яким визначено юрисдикцію та повноваження адміністративних судів і встановлено порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, є Кодекс адміністративного судочинства України.
13. До основних засад (принципів) адміністративного судочинства, згідно з пунктами 4, 5, 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, належать, зокрема: змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; обов'язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
14. Відповідно до частин першої, четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
15. Згідно з частиною першою, абзацами першим, другим частини другої, частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
16. За змістом частини першої - третьої, шостої - восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
17. Отже, адміністративні суди, у разі неможливості самостійного надання доказів учасником справи, наділені повноваженнями щодо їх витребування на підставі обґрунтованого клопотання такого учасника.
18. Це повноваження адміністративних судів реалізуються у межах адміністративного процесу з метою забезпечення офіційного, повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі як однієї з основних засад (принципів) адміністративного судочинства і не може бути делеговано іншому органу чи посадовій особі, обмежене або припинене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (стаття 124 Конституції України, статті 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
19. Вимога суду про витребування доказів за клопотанням учасника справи оформлюється шляхом постановлення ухвали окремим документом і таке судове рішення є обов'язковим до виконання, а будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
20. За неподання доказів без поважних причин до відповідної особи можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, а за невиконання постановленої судом ухвали з цього питання, яка набрала законної сили, настає передбачена законом відповідальність.
21. Наведені Кабінетом Міністрів України доводи дають підстави стверджувати, що докази, про витребування яких подано клопотання, знаходяться у Національної поліції України. Подане Урядом клопотання є належним чином обґрунтованим, за формою і змістом відповідає вимогам частини другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому перешкод для його задоволення та постановлення відповідної ухвали колегія суддів не вбачає.
22. Водночас, Національна поліція України, в силу обов'язкових до виконання вимог статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна видати витребувані судом докази, які знаходяться у цього органу.
23. Колегія суддів також звертає увагу на те, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
24. Керуючись статтями 2, 44, 49, 77, 79, 80, 243. 248, 256, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Кабінету Міністрів України про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Національної поліції України відомості, що ідентифікують позивача - ОСОБА_1 , як суб'єкта до якого пропонувалося застосувати санкції, та докази стосовно дій та фактів, що підтверджують наявність підстав для застосування санкцій до позивача.
Копію ухвали для виконання направити на адресу Національної поліції України.
Встановити десятиденний з моменту вручення Національній поліції України копії цієї ухвали строк для її виконання.
Документи надати безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
У разі неможливості подання доказів, які витребовуються Судом, або неможливості подання доказів у встановлений цією ухвалою строк, повідомити про це Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити Національній поліції України, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані заходи процесуального примусу, визначені главою 9 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення і не оскаржується.
Головуючий суддя Н.В. Коваленко
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін