30 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/22495/21
адміністративне провадження №К/990/26050/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №127 від 13 вересня 2021 року "Про неуспішне проходження прокурором атестації";
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків керівника Львівської обласної прокуратури від 23 жовтня 2021 року №2337к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Перемишлянського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області та органів прокуратури з 28 жовтня 2021 року;
- поновити ОСОБА_1 з 28 жовтня 2021 року на посаді прокурора Перемишлянського відділу Золочівської місцевої прокуратури Львівської області та органах прокуратури;
- стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 29 жовтня 2021 року по день ухвалення судового рішення поновлення на посаді.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора та Керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року змінено.
Виключено з абзацу четвертого резолютивної частини цього рішення суду слова "та в органах Львівської обласної прокуратури".
Абзац п'ятий резолютивної частини цього рішення суду викладено у такій редакції: "Стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2021 року по 08 травня 2022 року в сумі 43064 (сорок три тисячі шістдесят чотири) гривень 07 (сім) копійок".
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року залишено без змін.
22 вересня 2022 року Львівською обласною прокуратурою подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Також касаційна скарга подана без дотримання вимог частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.
Однак, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, на момент подання касаційної скарги скаржник не має змоги своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий.
Вирішуючи питання щодо відстрочення скаржнику сплати судового збору суд виходить із наступного.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз зазначених норм свідчить, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань відстрочення або розстрочення судового збору.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Однак, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим частиною 4 статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - "Закон № 3674-VI").
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, судовий збір сплачується у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом в 2021 році та заявив дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становив 2 270 грн 00 коп.
Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 5 448 грн 00 коп. ((2270, 00х0,4х2)х200%=3632,00; 2270,00 х0,4х200%=1816,00 за немайнову вимогу).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку шляхом надання документу про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Відмовити у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом в частині подання документу про сплату судового збору, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов