Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 вересня 2022 року Справа№200/2897/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства у справах ветеранів України (надалі - відповідач), про:
- визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викладену в повідомленні першого заступника Міністра №12262/02/09.4-21 від 23 листопада 2021 року та у рішенні міжвідомчої комісії міністерства викладеному у протоколі №13 від 18 листопада 2021 року;
- зобов'язання призначити та виплатити передбачену статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» одноразову грошову допомогу у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого Постановою КМУ від 29.04.2016 №336.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було отримано одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності з 21.04.2021 року по причині захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції. Постановою ВЛК від 11.05.2021 року було змінено причину інвалідності з захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції на захворювання одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. 17.05.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак отримав відмову, у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію".
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року відкрито провадження у справі № 200/2897/22 за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи.
04 липня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Мінветеранів не уповноважене приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги позивачу, оскільки це рішення приймає саме міжвідомча комісія, яка є окремим суб'єктом владних повноважень, який непідконтрольний Мінветеранів. При цьому вказано про дискреційні повноваження відповідача. Також відповідачем зазначено, що грошова допомога одноразова, тобто виплачується один раз саме у зв'язку із встановленням інвалідності, а не зміною групи чи причини такої інвалідності. У зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій та має пільги встановлені для ветеранів війни-учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Згідно з витягом із наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 01.04.2021 №171 о/с полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області, з 01.04.2021 звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу).
21.04.2021 року позивачу до 01.05.2022 року встановлено третю групу інвалідності, захворювання так, пов'язане із проходженням служби в поліції, що підтверджено довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №845172.
05.07.2021 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 158900,00 грн, що підтверджено висновком про призначення одноразової грошової допомоги та листом Національної поліції України від 10.09.2021 року.
Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №845187 стверджено зміну категорії інвалідності позивача з 11.05.2021, а саме зазначено причину інвалідності: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
17.05.2021 року позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно до якого він є особою з інвалідністю 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 12.08.2021 року, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з захворюванням, одержаним під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно з Витягом з Протоколу засідання міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 18.11.2021 №13, вирішено відмовити позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Листом Міністерства у справах ветеранів України від 23.11.2021 №12262/02/09.4-21, у відповідь на заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності, повідомлено що згідно з протоколом засідання міжвідомчої комісії від 18.11.2021 №13 прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв'язку з призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України " Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 7 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII особам, зазначеним у пунктах 11-15 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 29.04.2016 №336 затверджено Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) (далі - Порядок №336).
На підставі п.п. 2 п. 3 Порядку № 336, у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, одноразова грошова допомога призначається та виплачується з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до п. 4 Порядку №336 у разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
Пунктом 6 Порядку №336 передбачено, що одноразова грошова допомога в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання призначається та виплачується особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, залежно від групи інвалідності в таких розмірах: 400 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи; 250 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи. Розмір одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання особам, зазначеним в абзацах другому, третьому, четвертому та п'ятому пункту 2 цього Порядку, визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року, в якому встановлено інвалідність. Якщо протягом двох років особам, зазначеним в абзацах другому - п'ятому пункту 2 цього Порядку, після первинного встановлення інвалідності при повторному огляді встановлено вищу групу інвалідності згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно до п. 9 Порядку № 336, Міжвідомча комісія розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", стосовно виплати або невиплати такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або рішення про відмову в її призначенні.
Згідно з п.п. 2 п. 17 Порядку № 336, призначення та виплата одноразової грошової допомоги не проводиться у разі отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", інформації стосовно призначення такої допомоги особам, щодо яких здійснено запит.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2021 року позивачу до 01.05.2022 року встановлено третю групу інвалідності, захворювання так, пов'язане із проходженням служби в поліції, що підтверджено довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №845172.
05.07.2021 року Головним управлінням Національної поліції в Луганській області виплачено позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 158900,00 грн, що підтверджено висновком про призначення одноразової грошової допомоги та листом Національної поліції України від 10.09.2021 року, та не є спірним.
Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №845187 стверджено зміну категорії інвалідності позивача з 11.05.2021, а саме зазначено причину інвалідності: захворювання, так, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Тобто, позивачем було реалізовано його право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію України".
Таким чином, позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", та не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зазначена відповідачем підстава для відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має належне правове обґрунтування, тому відсутні підстави для визнання її протиправною.
Як наслідок, відсутні підстави для зобов'язання Міністерства у справах ветеранів України призначити та виплатити передбачену статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" одноразову грошову допомогу позивачу, у порядку та розмірі, визначеному відповідно до Порядку №336.
Разом з тим суд відхиляє доводи позивача, що виплата одноразової грошової допомоги на підставі одного закону жодним чином не впливає на можливість отримання грошової допомоги за іншим законом, оскільки у 2021 році позивачу не встановлювалась інша група інвалідності, а лише відбулась зміна причини інвалідності, яка йому вже була встановлена.
Вищезазначеними законодавчими актам передбачено, що грошова допомога є одноразовою, тобто виплачується лише один раз.
Крім того суд враховує висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 03.12.2020 у справі № 573/1006/17, від 16.04.2019 у справі 822/975/18, від 27.03.2018 у справі № 760/8809/17, від 27.11.2019 у справі № 757/35262/14-а, де вказано, що правова природа одноразової грошової допомоги полягає у наданні державою, крім основних видів соціального захисту передбачених статтею 46 Конституції України, права особі одноразово скористатися отриманням грошової суми коштів, як додатковою компенсацією за Законом України "Про Національну поліцію" або іншим законом, зокрема, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Принцип правової визначеності у правовідносинах пов'язаних з отриманням одноразової грошової допомоги полягає у тому, що скориставшись таким правом, зокрема, відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", особа позбавлена можливості у майбутньому повторно претендувати на отримання такого ж виду соціальної допомоги, як одноразова грошова допомога відповідно до інших законів, зокрема, Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Таким чином, оскільки позивачу вже була виплачена одноразова грошова допомога у зв'язку із встановленням інвалідності відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" відповідач прийняв правомірне рішення про відмову у призначенні ще однієї одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України, судом не здійснюється.
Щодо строків розгляду справи.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Донецького окружного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане рішення прийнято суддею за умови наявної можливості доступу судді до матеріалів адміністративної справи.
З огляду на викладене, рішення ухвалено 29 вересня 2022 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено та підписано 29 вересня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.М. Чучко