Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2022 року Справа№200/487/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), -
11 січня 2022 року на адресу суду надійшов позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про:
-припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єктах з незначними наслідками (СС1) від 10.09.2021 року № КВ051210906610 на об'єкт будівництва «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_1 »:
- скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) за цією адресою від 07.12.2021 року КВ 101211124610, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що замовником будівництва, а саме ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні від 10.09.2021 року №КВ 051210906610 та у декларації від 07.12.2021 року КВ101211124610 на об'єкт «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_1 » в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та затвердженої проєктної документації, чим порушено вимоги абз. 3 ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 1 ч.1 ст.31, ч. 8 ст.36, ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
12 січня 2022 року судом було скеровано запит до ГУ ДМС України в Донецькій області щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .
25 січня 2022 року до суду надійшла відповідь з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, що реєстрація місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 , що відповідає відомостям зазначеними позивачем у позовній заяві.
З моменту відкриття провадження у справі відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року відкрито провадження в справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано докази.
Ухвалою суду від 22 червня 2022 року було витребувано у відповідача копії та докази.
Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано замовнику будівництва ОСОБА_1 на об'єкт «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_1 . повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 10.01.2021 року КВ №051210906610 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 07 грудня 2021 року №КВ101211124610.
Замовником будівництва ОСОБА_1 у поданих до реєстрації документації наведені наступні дані, зокрема: проектна документація розроблена ТОВ «КБ «ЕКСПЕРТ ПРОЕКТ», відповідальна особа ОСОБА_2 призначений наказом від 23.06.2021 року №23-06/21ПД. Об'єкт будівництва група нежитлових приміщень №20 (в літері А) загальною площею 45,2 кв. м.
Позивач на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об'єкт, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 10.09.2021 року № КВ 051210906610 здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
Як зазначив позивач, під час виїзду на місце посадової особи з метою проведення перевірки, доступ до об'єкта будівництва був відсутній, відповідальні особи були відсутні, що унеможливило проведення перевірки.
На письмові запрошення до Департаменту замовник будівництва, ОСОБА_1 та/або уповноважені особи не з'явились, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю не надано.
У відповідь на запит Департаменту від 22.11.2021 року №073-9962 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва листом від 24.11.2021 року №055-28427 повідомив, що згідно з електронною базою документообігу Департаменту та за наявним інформаційним забезпеченням ОСОБА_1 надано лист-дозвіл від 18.06.2021 року №7235/0/09/27-21 на переведення житлового приміщення (квартири, житлового будинку) у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) за адресою: АДРЕСА_3 за умови виконання наступних пунктів:
1)При зміні функціонального призначення об'єкта нерухомого майна отримати вихідні дані для проектування, у разі здійснення реконструкції або реставрації.
2) Розробити, погодити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію.
3)До прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію вирішити питання пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у встановленому порядку.
4) Забезпечити дотримання вимог законодавства щодо порядку виконання будівельних робіт
5) Роботи виконати відповідно до Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051.
Також, у відповідь на запит Департаменту від 30.11.2021 року №073-10234, Департамент містобудування та архітектури листом від 07.12.2021 року №055-29150 повідомив, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва за цією адресою не надавались.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.11.2021 року № довідки 285426602, приміщення №20, загальною площею 52,2 кв. м. на АДРЕСА_4 належить на праві вдасності ОСОБА_3 .
Згідно з Інформацією з Державного реєстру весняно наступні зміни:
Об'єкт нерухомого майна: квартира двокімнатна, об'єкт житлової нерухомості: Так змінено на група нежитлових приміщень, об'єкт житлової нерухомості: Ні.
Площа: загальна площа (кв.м.): 44,5 житлова площа (кв.м.):22,4 змінено на загальна площа (кв.м.): 45,2.
Адреса: АДРЕСА_3 змінено на: АДРЕСА_3 .
При вирішенні спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до пп. 4.3, 4.6, 4.7, 4.8 п. 4 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978, Департамент, зокрема:
надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт з підстав, визначених законом;
приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає та відмовляє у видачі сертифікатів, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);
у разі виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень Департамент звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням:
вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також - Закон) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі також - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі також - Порядок № 461).
Відповідно до вимог статті 34 Закону, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1). Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 Порядку № 466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження повідомлення:
вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком;
під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні).
При цьому, згідно з ч. 8 статті 36, ч. 10 статті 39 Закону, п. 11 Порядку № 466, п. 16 Порядку № 461, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні/декларації.
Статтею 41 Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі також - Порядок №553).
Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 7 Порядку № 553 визначені підстави для проведення позапланової перевірки, зокрема необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до п. 9 Порядку № 553, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 16 та п. 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Статтею 22-1 Закону, невід'ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (діяв з травня 2011 року).
Згідно Реєстру, відсутня інформація щодо документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а саме, щодо реконструкції квартири в нежитлове приміщення №20 на Липинського В'ячеслава, б. 4-Б в Шевченківському районі загальною площею - 45,2 кв.м.
Крім того, Департамент не видава, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта з реконструкції квартири в нежитлове приміщення.
Пунктом 3.2.22 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі змінами) визначено, що реконструкція - це перебудова прийнятого експлуатацію існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Крім того, пунктом 5.42 ДБН В.2-2-15.2019 «Житлові будинки. Основні положення» передбачено, що приміщення громадського призначення, крім приміщень громадського призначення гуртожитків і житлових будинків для осіб літнього віку та осіб з інвалідністю, повинні мати окремі входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку та забезпечені розрахунковою кількістю машиномісць на автостоянках для відвідувачів та співробітників.
Відповідно до ч. 1 статті 29 Закону, основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
Відповідно до ч. 2 статті 26 Закону, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до ч. 5 статті 26 Закону, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
41) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 29 Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону, повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Враховуючи викладене вбачається, що проектна документація «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по вул. Липинського В'ячеслава, будинок №4-Б у Шевченківському районі м. Києва» розроблена та передана замовникові будівництва, ОСОБА_1 , з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації вихідних даних на проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, чи порушено абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Отже, замовник будівництва не мав права затверджувати проектну документацію, оскільки остання розроблена з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, ОСОБА_1 , наведені недостовірні дані у повідомленні від 10.09.2021 року № КВ 051210906610 та у декларації від 07.12.2021 року № КВ101211124610 на об'єкт «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_4 » в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та затвердження проектної документації.
Слід зазначити, що статтею 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства. будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
Статтею 1 Закону України «Про будівельні норми» визначено, що будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
З наведеного у свою чергу вбачається, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних правил.
За приписами пункту 4.8 ДБНА.2.2-3:2014, проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежонебезпечності об'єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 809/772/16, від 02 квітня 2020 у справі № 809/998/16 та від 28 квітня 2020 року № 808/3616/16.
Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
Такий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 815/5987/16.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Таким чином, будівельні роботи із реконструкції групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_4 здійснюються на підставі проекту, затвердженого позивачем, що розроблений з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто такі роботи здійснюються без належно розробленого та відповідно затвердженого проекту, що є однією з ознак, які дозволяють вважати об'єкт самочинним, про що прямо зазначено у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України.
Частиною 7 статті 36 Закону визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 статті 391 Закону, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно- будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, є виявлення факту наведення у цих документах замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.
При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 01 листопада 2018 року у справах № 826/8556/17, від 22 січня 2021 року № 640/11869/20, від 27 січня 2021 року № 826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року № 826/6660/16.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1), - задовольнити.
Припинити право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об'єктах з незначними наслідками (СС1) від 10.09.2021 року № КВ051210906610 на об'єкт будівництва «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по АДРЕСА_1 »:
Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція групи нежитлових приміщень №20 (в літері А) по вулиці Липинського В'ячеслава, будинок №4 -Б у Шевченківському районі м. Києва» від 07.12.2021 року КВ 101211124610, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова