Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 вересня 2022 року Справа№200/2844/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Великоновосілківського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (в подальшому - Великоновосілківське РВДВС, відповідач), про зобов'язання виключити відомості про боржника - громадянина ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників, внесених у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження №54094034.
Позов обґрунтований тим, що Великоновосілківським РВДВС 08.06.2017 року було відкрито ВП № 54094034 на підставі виконавчого листа №220/1401/16-ц, виданого апеляційним судом Донецької області 01.03.2017 року про витребування від ОСОБА_1 належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль марки OPEL, модель VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , т.п. НОМЕР_4 , зареєстрований МРЕВ №2 м. Донецька 27.06.200 року. Водночас, дане виконавче провадження завершено та в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень зазначено «Стан ВП: завершено» у зв'язку з прийняттям державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.12.2021 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна, яке він повинен передати), але незважаючи на завершення ВП №54094034 та оплату позивачем витрат виконавчого провадження в сумі 140,00 грн., відповідачем не внесено змін до Єдиного реєстру боржників, що порушує та обмежує його конституційні права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі з проведенням судового засідання та повідомленням сторін, позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом. Зобов'язано відповідача надати суду матеріали виконавчого провадження №54094034 та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Позивач просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 14.02.2017 року в цивільній справі №220/1401/16-ц, рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 15 листопада 2016 року скасовано, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено, витребувано від ОСОБА_1 (1974р.н., прож. АДРЕСА_1 ) належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль марки OPEL, модель VECTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , т.п. НОМЕР_4 , зареєстрований МРЕВ № 2 м. Донецька 27.06.2000р.
01.03.2017 року апеляційним судом Донецької області виданий виконавчий лист №220/1401/16-ц.
08.06.2017 року Великоновосілківським РВДВС ГТУЮ у Донецькій області відкрито ВП № 54094034 на підставі виконавчого листа №220/1401/16-ц, виданого апеляційним судом Донецької області 01.03.2017 року про витребування від ОСОБА_1 належний на праві власності ОСОБА_2 автомобіль марки OPEL, модель VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , т.п. НОМЕР_4 , зареєстрований МРЕВ №2 м. Донецька 27.06.2000 року.
19 червня 2017 року начальником відділу Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Пирогом С.М. було винесено постанову про розшук майна боржника по BП № 54094034, якою оголошено в розшук майно боржника: автомобіль марки OPEL, модель VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить боржнику ОСОБА_3 , копію постанови було направлено до поліції для виконання, сторонам виконавчого провадження для відома.
18 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якій просив державного виконавця звернутися до суду із відповідним поданням про зміну способу та порядку виконання рішення Апеляційного суду Донецької області від 01.03.2017 року, яким було видано виконавчий лист від 01.03.2017 року та просив стягнути з боржника ОСОБА_4 на йoгo користь борг в сумі 49520 гривень.
11 жовтня 2019 року державним виконавцем Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Пуценко С.Б., було винесено постанову про розшук майна боржника по BП №54094034, якою оголошено в розшук майно боржника: автомобіль марки OPEL, модель VEKTRA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1991 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , що належить боржнику ОСОБА_3 , копію постанови було направлено до поліції для виконання, сторонам виконавчого провадження для відома.
25 жовтня 2019 року ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області по справі №220/1401/16-ц відмовлено у задоволенні подання Великоновосілківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки до матеріалів подання не долучено доказів здійснення державним виконавцем необхідних дій, у відповідності до ч. 3 гл. 3 порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень, щодо належного надіслання постанови до ІПНП в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного виконавця, який виніс постанову, через АСВП, а відтак підтвердження дотримання державним виконавцем ч. 3 ст. 36 ЗУ Про виконавче провадження при винесенні зазначеної постанови, тому у суду відсутні підстави вважати, що виконавцем вчинено всі виконавчі дії в повному обсязі та прийнято всіх можливих заходів щодо виконання вищезазначеного рішення суду.
26 грудня 2019 року державним виконавцем Великоновосілківського paйoннoгo відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Пуценко С.Б. в рамках виконавчого провадження BП № 54094034 було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження якою з боржника стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 140,00 гривень.
24 грудня 2021 року начальником відділу Великоновосілківського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Піскаревським Г.М. в рамках виконавчого провадження BП № 54094034 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст. 37 (відсутність у боржника майна, яке він повинен передати).
05 січня 2022 року позивач звернувся до начальника відділу Великоновосілківського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Піскаревському Г.М. для отримання інформації щодо витрат виконавчого провадження BП № 54094034 для подальшої їх оплати i просив видалити відомості з Єдиного реєстру після оплати.
Листом від 26.01.2022 року №2832/76/22 відповідач повідомив позивача, що за результатами проведених державним виконавцем примусових заходів рішення суду не було фактично виконано, вилучити у боржника майно, зазначене у виконавчому листі №220/1401/16-ц не було можливим у зв'язку з його відсутністю. Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої ч. 4 ст. 40 Закону. Одночасно стаття 40 Закону не передбачає виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника в разі повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тому у державного виконавця відсутні підстави для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Разом з цим, підстав для стягнення з позивача виконавчого збору у сумі 6400,00 грн. не має, а витрати виконавчого провадження у сумі 140,00 грн. підлягають стягненню з боржника.
03.02.2022 року позивачем сплачено 140,00 грн. відповідно до квитанції №0.0.2444026275.1.
Як вбачається з Єдиного реєстру виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua/) по ВП № 54094034 (стягувач ОСОБА_2 ) зазначено «Стан ВП: завершено».
В Єдиному реєстрі боржників розміщено відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як боржника по ВП № 54094034.
Встановлені обставини не є спірними та визнаються сторонами.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
На підставі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 2 даного Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ).
За приписами п.1 ч.2 ст. 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно Положенню про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5 (далі - Положення № 2432/5), Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - окремий спецрозділ, який є архівною складовою частиною Системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження Системи, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року №43/5 "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за №388/7709, наказу Міністерства юстиції України від 28 квітня 2015 року №614/5 "Про затвердження Тимчасового порядку автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями і контролю строків виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за №478/26923.
Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 8 Закону №1404-VІІІ реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.
Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.
Зокрема, автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження (п. 2 ст. 1 ст. 8 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону №1404-VІІІ Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
На підставі ч. 5 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону №1404-VІІІ Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
За ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VІІІ, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Вказані вище положення Закону №1404-VІІІ кореспондуються із положеннями зазначеними в розділі X Єдиний реєстр боржників Положення №2432/5.
Зокрема, відповідно до пункту 6 Розділу X Положення №2432/5, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження";
про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";
про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Відомості Єдиного реєстру боржників є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (п. 9 Розділу X Положення №2432/5).
Суд зазначає, що пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст.37 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Таким чином, ч. 7 статті 9 Закону №1404-VІІІ, а також пунктом 6 Розділу X Положення №2432/5 визначено вичерпний перелік підстав для вчинення державним виконавцем дій з одночасним винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження з вилученням відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників, а саме підставою для таких дій державного виконавця є саме винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пп. 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 Закону №1404-VІІІ чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
В даній справі, державним виконавцем було винесено постанову від 24.12.2021 року про повернення виконавчого документа стягувачу за ВП № 54094034 на підставі п. 6 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Пункт 6 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ передбачає повернення виконавчого документа стягувачу у разі якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.
Виходячи з положень вищевказаних ч. 7 статті 9 Закону №1404-VІІІ та п. 6 Розділу X Положення №2432/5, останні не передбачають в собі підставу для вилучення відомостей про боржників з Єдиного реєстру боржників з одночасним винесенням державним виконавцем постанови на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ.
Суд зазначає, що за постановою від 24.12.2021 року ВП № 54094034 виконавче провадження має стан завершення, з чим також погоджується позивач, але даний стан не є тотожним стану «закінчення виконавчого провадження».
Згідно вимог ст.39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню:
1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення;
2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення;
3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника;
4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена;
7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів;
8) визнання боржника банкрутом;
9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;
10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;
11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;
12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;
13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону;
14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України;
15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки;
16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"….
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону №1404-VІІІ постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (ч. 3 ст. 39 Закону №1404-VІІІ).
Виходячи з положень ст. 40 Закону №1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо наявності підстав для зобов'язання державного виконавця вилучити з Єдиного державного реєстру боржників відомостей про нього як боржника та вважає необґрунтованим посилання на постанову від 24.12.2021 року за ВП № 54094034 винесеної на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 №1404-VІІІ для вчинення відповідних дій державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та зокрема в Єдиному реєстрі боржників.
Оскільки у суду відсутні докази закінчення виконавчого провадження № 54094034, рішення апеляційного суду Донецької області від 14.02.2017 року в цивільній справі №220/1401/16-ц фактично не є виконаним, судом не встановлено підстав для зобов'язання відповідача виключити позивача з Єдиного реєстру боржників.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищенаведене, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на відсутність з боку відповідача витрат із залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати у порядку ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з позивача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоновосілківського відділу державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судове рішення складено і підписано 30 вересня 2022 року.
Рішення суду набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Чучко