Справа № 638/14209/20 Номер провадження 22-ц/814/2147/22Головуючий у 1-й інстанції Штих Т.В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
27 вересня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Штих Т.В., повний текст судового рішення виготовлено - 25 жовтня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ракицька Ірина Миколаївна звернулася до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що вона є донькою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті вона прийняла спадщину - кошти недоотриманої пенсії в розмірі 184809,90 гривень. У подальшому пенсійний фонд частково виплатив суму вказаної пенсії в розмірі 158463,32 грн, проте залишок у розмірі 26346,58 залишається не виплаченим. Позивач просила зобов'язати відповідача виплатити недоотриману пенсію з 01 серпня 2014 року по 27 жовтня 2016 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2021року - позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму 26346,58 гривень ( двадцять шість тисяч триста сорок шість гривень 58 копійок), в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та судовий збір в сумі 840,80 гривень.
Рішення мотивовано тим, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції його оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищує місячного розміру пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_2 на момент звернення за пенсією за дні життя 29.10.2016 р. складав 158 463 грн. 32 коп. (період нарахування та виплати: з 28.10.2016р по 31.12.2018р.) Різницю відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 184 809,90 грн. позивач не отримав з власної вини.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судове засідання сторони будучи належним чином повідомлені, шляхом отримання електронних листів, не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач у справі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийняла спадщину- свідоцтво про право на спадщину за законом від 08 серпня 2019 року.(а.с.8)
Спадщина, на яку видане вищевказане свідоцтво складається з: недоотриманої пенсії, що складає - 184 809 (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'ять) грн.. 90 коп., яка належала померлому ОСОБА_2 , на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.07.2019 року за № 1112/04.20-20.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що законодавець передбачив можливість спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 284/252/17. Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів.
Колегія суддів вважає такий висновок суду вірним з огляду на наступне.
Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Колегія суддів зазначає, що положення ч. ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
На підставі зібраних у справі доказів суд першої інстанції правильно встановив, що ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом має право на отримання нарахованої, але не отриманої пенсії її батька ОСОБА_2 , 1949 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, до яких суд дійшов шляхом повного та всебічного з'ясування обставин справи. Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
За приписами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, судові витрати апелянта, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 вересня 2022 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
В.П. Пікуль