печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22296/22-к
07 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,
при секретарі судових засідань ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування розшуку в рамках кримінального провадження №2016140060002887,-
26.08.2022 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування розшуку в рамках кримінального провадження №2016140060002887.
В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що було накладено арешт на транспортний засіб Renault, шасі № НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 , який ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було скасовано. Однак, станом на сьогоднішній день виявилось, що не було скасовано розшук даного транспортного засобу, який як вказує, перешкоджає використанню транспортного засобу.
Відтак, адвокат просить суд скасувати розшук на транспортний засіб Renault, шасі № НОМЕР_1 д.н.з. НОМЕР_2 .
В судове засідання представник заявника не з'явився про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Разом з цим, в прохальній частині адвокат зазначив про розгляд даного питання за відсутності заявника.
Прокурор/слідчий в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
Судовим розглядом за наданими матеріали встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016140060002887 від 12.08.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ст. 290, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.
У рамках вказаного кримінального провадження, що 10.08.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/23271/19-к було скасовано арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у справі №757/39201/18-к на транспортний засіб марки RENAULT, шасі № (VIN кодами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що в разі скасування арешту майно повертається його законному володільцю. Відтак, оскільки арешт скасований заявник використав своє право звернутись до суду в порядку ст. 174 КПК України.
Так, частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 303 КПК України, а саме ч. 1 цієї статті, законодавцем передбачено оскарження у суді бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Таким чином, перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України та є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Рішення, які можуть бути прийняті слідчим суддею за наслідками розгляду скарги, визначені ч. 2 ст. 307 КПК України.
Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Наряду з вказаним, слід відмітити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відтак, вимоги заявника про скасування арешту, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки оскарження такої постанови не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом.
Відтак, клопотання адвоката не підлягає задоволенню, оскільки виходить за рамки повноважень слідчого судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 про скасування розшуку в рамках кримінального провадження №2016140060002887, - відмовити.
Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя ОСОБА_2