печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24188/22-к
10 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5,
при секретарі судових засідань ОСОБА_6,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_9,
підозрюваного - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням заступника начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022100000000427 від 11.08.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
10.09.2022 у провадження слідчого судді ОСОБА_5 надійшло клопотання заступника начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022100000000427 від 11.08.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи подане клопотання сторона обвинувачення вказує, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2022 № 615 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 3 березня 2022 р. № 194» та Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» внесено зміни щодо перетину державного кордону в умовах воєнного стану військовозобов'язаними особами.
Відповідно до зазначених змін постанови бронювання військовозобов?язаних осіб з метою їх подальшого перетину державного кордону України стосується зокрема водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України.
Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення гуманітарних вантажів, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціям иза наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Про прийняте рішення про виїзд за кордон зазначеної категорії військовозобов?язаних осіб Мінінфраструктури, обласна або Київська міська військова адміністрація надсилає до адміністрації Держприкордонслужби України для врахування під час виїзду та в?їзду громадян України. Дані про водіїв, які здійснюють міжнародні перевезення, мають бути у системі «Шлях», наявність яких перевіряють представники Держприкордонслужби.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займає посаду начальника Броварської районної військової адміністрації.
Відповідно до Указу Президента України №68/2022 постановлено утворити на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв'язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.
ОСОБА_1 , як начальник Броварської районної військової адміністрації, уповноважений на виконання функцій держави, а саме: представляє відповідну військову адміністрацію та територіальну громаду у відносинах із державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, громадянами
Таким чином, ОСОБА_1 , як начальник Броварської районної військової адміністрації, є особою, яка постійно здійснює функції представника влади та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів виконавчої влади є суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення.
Відповідно до ст. 22. Закону України «Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно із ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Водночас, ОСОБА_1 , незважаючи на обов'язок неухильно дотримуватися вищезазначених норм, здійснюючи функції представника влади, будучи посадовою особою, і будучи, відповідно до вимог зазначеного законодавства та ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства і маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, вимагав та одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, за наступних обставин.
Так, 13.08.2022 близько 11 години ОСОБА_2 , який є волонтером і учасником благодійної організації «Благодійний фонд «Відновлюючи життя», перебуваючи в приміщенні Броварської військової адміністрації за адресою: АДРЕСА_1 , прибув на особистий прийом громадян та висловив свою думку щодо необхідності завезення з території республіки Польща бронежилетів в якості гуманітарної допомоги для потреб армії.
В свою чергу, ОСОБА_1 , перебуваючи при виконанні службових обов'язків, використовуючи службове становище та надану владу, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, та розуміючи, що він має повноваження щодо подачі необхідних документів та переліку осіб для безперешкодного перетину державного кордону в умовах воєнного стану, вказав останньому на необхідність подальшого ведення діалогу з цього питання зі своїм «заступником» ОСОБА_3 .
Пізніше цього ж дня, 13.08.2022, на виконання спільного з ОСОБА_1 злочинного плану ОСОБА_3 пояснив умови для отримання дозвільних документів для виїзду за межі території України та безперешкодного ввезення гуманітарної допомоги. Зокрема останній повідомив, що необхідно буде надати неправомірну вигоду в сумі 10% від загальної вартості бронижилетів у грошовому еквіваленті, тобто грошові кошти в суммі 350 тис. грн.
За вказану неправомірну вигоду ОСОБА_3 підготує, а ОСОБА_1 підпише усі необхідні документи для внесення ОСОБА_2 до бази «Шлях» та для безперешкодного ввезення ним на територію України гуманітарної допомоги.
У подальшому, 06.09.2022, з метою власного незаконного збагачення, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті в приміщенні Броварської військової адміністрації за адресою: АДРЕСА_1 при особистій зустрічі особисто підписав, поставив гербову печатку та передав ОСОБА_2 лист-замовлення на бронежилети.
У подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний план, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди ОСОБА_3 після погодження з ОСОБА_1 призначив зустріч ОСОБА_2 , під час якої, 09.09.2022, останній передав грошові кошти в сумі 350 тис. грн. ОСОБА_3 та отримав документальне підтвердження щодо внесення його до бази «Шлях».
Таким чином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
09.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Прокурор вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому враховуючи обставини встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби або ж особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42022100000000427 від 11.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
09.09.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрювану з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року)
Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованому йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- заявою про вчинення злочину;
- протоколами допиту як свідка ОСОБА_2 ;
- протоколом огляду мобільного телефону;
- протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів(грошових коштів);
- протоколом за результатами обшуку від 09.09.2022, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протоколом за результатами обшуку від 09.09.2022, який проводився за адресою: АДРЕСА_1 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09.09.2022;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
В той же час, слідчий суддя не в повній мірі може погодитися із ризиками, на які вказує сторона обвинувачення в клопотанні та про які прокурор наголошував у судовому засіданні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
В клопотанні прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, строком від п'яти до десяти років, тому розуміючи тяжкість та невідворотність настання подальшого покарання, неможливість ухилитись від кримінальної відповідальності, у підозрюваного є всі підстави ухилитись від органів досудового розслідування всіма можливими засобами та способами.
В даному випадку, слідчий суддя вважає, що даний ризик не можна не враховувати, проте сторона обвинувачення не надала доказів, що підозрюваний з високою вірогідністю може вчинити вказані дії.
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує, ОСОБА_1 має відповідні зв'язки та авторитет серед посадових осіб Броварської районної військової адміністрації, які він може використати для того, щоб будь-яким чином впливати на заявника, зважаючи на займану посаду впливати на працівників Броварської районної військової адміністрації або вплинути на інших осіб, що за своїми посадовими обов'язками мають доступ до документів, які доводять вину підозрюваного, на їх знищення, зміну, спотворення, або переховування будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити ізоляцію останнього від спілкування з даними особами.
В світлі обставин кримінального провадження, слідчий суддя вважає даний ризик обґрунтованим, проте його можна уникнути шляхом покладення обов'язків на підозрюваного та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Також, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїми зв'язками, дружніми відносинами та авторитетом, зважаючи на займану посаду голови Броварської районної військової адміністрації має можливість впливати на свідків, зокрема на посадових осіб адміністрації. Також, маючи довірливе ставлення до нього з боку працівників Броварської районної військової адміністрації, може використовувати свій особистий вплив на осіб, які були свідками вчинення та продовження вчинення злочину, шляхом їх залякування підкупу чи повідомлення компрометуючих матеріалів, з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів, оскільки у випадку застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою підозрюваного фактично неможливо буде ізолювати останнього від спілкування з даними особами.
Проте, на переконання слідчого судді, дані доводи являються припущенням сторони обвинувачення, які викладені таким чином, задля надання їм обґрунтованості та які можна уникнути шляхом покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків.
Підсумовуючи вказане, все ж слід зазначити, що на переконання слідчого судді, в світлі встановлених обставин кримінального провадження, зазначені ризики і мають ймовірність, проте доказів того, що запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, не зможе їм запобігти, слідчому судді не надано, а відтак слід вважати, що такі відсутні.
Слідчий суддя вважає, що вказані ризики можна виключити не лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а й застосуванням запобіжного заходу не пов'язаного з триманням особою під вартою й покладення відповідних обов'язків та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, тримання під вартою ОСОБА_1 є невиправданим, а таке втручання в його основоположні права і свободи жодним чином не забезпечить реалізацію завдань кримінального провадження та об'єктивний судовий розгляд, а відтак клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи вказане, вбачається, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків на даний час, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, у межах строку досудового розслідування, що зможе забезпечити цілі кримінального провадження та одночасно не буде допущено порушення прав ОСОБА_1 .
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської міської прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42022100000000427 від 11.08.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42022100000000427 від 11.08.2022, а саме до 07.11.2022 включно, у вигляді домашнього арешту у певний період доби з 23.00 год. до 06.00 год. наступної доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме :
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та заявником у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного 42022100000000427 від 11.08.2022, до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42022100000000427 від 11.08.2022.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5