печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22158/22-к
02 вересня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2,
при секретарі судового засідання ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 4202100000000000642 від 24.03.2021 та про зобов'язання вчинити дії, -
25.08.2022 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , яка передана слідчому судді ОСОБА_2 30.08.2022, на бездіяльність уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 4202100000000000642 від 24.03.2021 та про зобов'язання вчинити дії.
Мотивуючи подану скаргу, заявник вказує, що звернувся до слідчого з клопотання в порядку статті 220 КПК України, проте у визначений строк, сторона обвинувачення не повідомила його про результати розгляду такого клопотання.
Особа, що подала скаргу в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлена належним чином, у прохальній частині скарги просив провести розгляд скарги у його відсутність.
У судове засідання представник сторони обвинувачення не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані суду.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року (п.74), Трубніков проти Росії від 05 липня 2005 року (п.93) виключення заявника з провадження шляхом ненадання йому статусу жертви суперечить звичайній практиці, оскільки він позбавлений можливості приймати участь в ході розслідування.
Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст.220 КПК України.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 4202100000000000642 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 24.03.2021.
17.08.2022 ОСОБА_1 направив до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві, клопотання №1/1-642 від 17.08.2022 року про вчинення слідчих та процесуальних дій в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 4202100000000000642 від 24.03.2021.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Під час підготовки до розгляду скарги та вирішення заявлених вимог, сторона обвинувачення не надала належних допустимих і достовірних доказів (постанови слідчого) про вирішення особою, якій доручено проведення досудового розслідування, заявленого заявником клопотання від 17.08.2022.
Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб'єкта оскарження, що пов'язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв'язку з чим існують законні підстави зобов'язати уповноважену особу розглянути клопотання заявника від 17.08.2022 у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
Що стосується вимог заявника, якими він просить визнати бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 17.08.2022 та зобов'язати сторону обвинувачення вчинити дії вказані в клопотанні, їх слід залишити без задоволення, оскільки вказані вимоги не можуть бути предметом розгляду слідчого судді з мотивів зазначених вище в мотивувальній частині ухвали з урахуванням статті 307 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42, 36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноваженого слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві розглянути, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання №1/1-642 від 17.08.2022 року ОСОБА_1 , поданого в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 4202100000000000642 від 24.03.2021, про що повідомити заявника.
В іншій частині вимоги скарги залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_2