04 серпня 2010 року < ЧАС > м. Полтава Справа № 2а-2917/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Супруна Є.Б.,
при секретарі - Дубовик О.І.,
за участю прокурора Бондаренка А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького транспортного прокурора , в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до ффізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
18 червня 2010 року Кременчуцький транспортний прокурор , в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області (далі - ТУ Головавтотрансінспекція у Полтавській області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено Закон України від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт»(надалі -Закон №2344-ІІІ) у зв'язку з чим до нього застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 700 грн., яка до теперішнього часу до Державного бюджету України не перерахована, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти адміністративного позову не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова повістка, направлена судом за адресою: АДРЕСА_1, повернулася з поштовою відміткою «За закінченням терміну зберігання».
Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки сторін.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області.
Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі -Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. №1190.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
13.05.2009 р. на підставі завдання на перевірку від 12.05.2009 р. №014892 (а.с. 7) державними інспекторами ТУ Головавтотрансінспекція у Полтавській області проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки ЗАЗ-DAEWOO ТІЗ 110 номерний знак НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_1.
В ході проведення перевірки було виявлено порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме -надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення ліцензії на даний вид діяльності та ліцензійної картки на транспортний засіб -обов'язкових документів для виконання перевезень пасажирів та таксі.
Про виявлене порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13.05.2009 р. №058305 (а.с. 8), водій ОСОБА_1 від пояснень відмовився, що засвідчено в акті.
Стаття 1 Закону №2344-ІІІ визначає поняття автомобільного перевізника -це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно пункту 33 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»від 01.06.2000 р. №1775-ІІІ ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності, як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».
Стаття 9 Закону №2344-ІІІ передбачає видачу ліцензії на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт як надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження у встановленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення «таксі», викладеним у статті 1 цього Закону.
Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника -ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі -посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до пунктів 25 -27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Про час та місце розгляду справи про правопорушення ОСОБА_1 повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на ім'я відповідача надісланого на адресу зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 9)
Відповідач на розгляд справи не з'явився, заяв про перенесення не надсилав.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
30.06.2009 р. на підставі акту від 13.05.2009 р. №058305 Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову №066177 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1 700 грн у зв'язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Приписами пунктів 28, 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567, встановлено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Зазначена постанова направлялася позивачем на адресу ОСОБА_1 зазначену в свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.11)
Постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувалася.
Стаття 361 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Таким чином, Кременчуцький транспортний прокурор, діючи в межах, наданих йому законодавством України повноважень, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі ТУ Головавтотрансінспекції у Полтавській області з даним позовом.
Зважаючи на те, що постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржена, при цьому фінансові санкції до Державного бюджету не сплачені, позов про їх стягнення підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету України (рахунок 31112106700061 в ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації 21081100, символ 106) фінансові санкції у розмірі 1 700 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 05 серпня 2010 року.
Суддя Є.Б. Супрун