29 вересня 2022 року Справа № 160/14260/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач 14 вересня 2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо не внесення його iндивiдуальних відомостей до системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб за період роботи з 01.01.2009 року по 31.12.2016 року включно в Обласному комунальному підприємстві «Електромережі-Південне», з якого: у період з 01.01.2009 року по 30.07.2009 року на посаді інженера виробничо-технічного відділу; у період з 01.08.2009 року по 31.12.2016 року на посаді начальника виробничо-технічного відділу;
- зобов'язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області внести зміни до індивідуальних відомостей системи персоніфікованого обліку реєстру застрахованих осіб щодо нього, включивши дані про його страховий стаж за період роботи з 01.01.2009 року по 31.12.2016 року включно у Обласному комунальному підприємстві «Електромережі-Південне», з якого: у період з 01.01.2009 року по 30.07.2009 року на посаді інженера виробничо-технічного відділу; у період з 01.08.2009 року по 31.12.2016 року на посаді начальника виробничо-технічного відділу, та виправити помилку шляхом заміни реєстраційного номеру облікової картки платника податку з неправильного на правильний реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 19.09.2022 року залишена без руху через невідповідність вимогам ст.161 КАС України, та надано строк десять днів для усунення недоліків, шляхом надання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 994,40 грн.
26.09.2022 року до суду надійшло клопотання від позивача, в якому останній посилається на наявність квитанції, якою підтверджено сплату судового збору у іншій справі - №160/13477/22. Оскільки провадження у справі №160/13477/22 відкрито не було, а позов повернуто позивачу, вважає що квитанція АТ «КБ «ПриватБанк» №0.0.2647476768.1 від 19.08.2022 року у розмірі 992,40 грн. може бути використана у цій справі, як доказ сплати судового збору.
Відповідно до частини третьої ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI.
Відповідно до частини першої ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною третьою ст.9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, залишаючи позовну заяву без руху у даній справі, судом встановлено, що відповідно до відомостей з інформаційної системи “Діловодство спеціалізованого суду” квитанція АТ «КБ «ПриватБанк» №0.0.2647476768.1 від 19.08.2022 року рахується за справою №160/13477/22. В той час, як у даній справі №160/14260/22, відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, суд дійшов висновку, що докази сплати судового збору на суму 992,40 грн. вже були подані позивачем в іншій справі (№160/13477/22), а вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується виписками про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Наведене, свідчить про те, що позивачем в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а квитанція 0.0.2647476768.1 від 19.08.2022 року є доказом сплати судового збору у іншій справі - №160/13477/22.
Крім того, позивач не позбавлений права повернути сплачену ним суму судового збору у порядку, визначеному ст.7 Закону України «Про судовий збір» у справі №160/13477/22.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що за подання позовної заяви у даній справі позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн. та не надано доказів такої сплати, що свідчить про те, що позивачем не усунені недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, вказані вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 року позивачем у повному обсязі не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма