Справа № 727/8384/22
Провадження № 1-кп/727/427/22
28 вересня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого-судді: ОСОБА_1
За участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12022262020002259 від 26.07.2022 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Солотвино, Закарпатської області, без постійного місця проживання, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше неодноразово судимого: останній раз 15.11.2017 року Івано-Франківським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнився по відбуттю покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисний злочин при наступних обставинах:
Так, 25.07.2022 близько 19 год. 30 хв. неподалік церкви «Вефіль», що по вул.Героїв Майдану, 246 в м.Чернівці, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливу мету, спрямовану на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, відкрито, протиправно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, з корисливих мотивів, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що його дії очевидні для самого потерпілого, повалив ОСОБА_4 на землю, спричинивши тим самим тілесні ушкоджені, які, відповідно до висновку експерта № 455 екс 29.07.2022 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У подальшому ОСОБА_6 відкрито заволодів мобільним телефоном марки «NOKIA» модель «105 TA-1203 SS», з об'ємом пам'яті 4 Gb, та грошовими коштами в розмірі 200 гривень, належними потерпілому ОСОБА_4 , після чого з місця події втік, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 799 грн. 25 коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю і суду пояснив, що дійсно при вказаних в обвинуваченні обставинах 25.07.2022 року заволодів мобільним телефоном та грошовими коштами потерпілого. Зокрема, вказав, що він штовхнув потерпілого, після чого забрав у нього мобільний телефон та 200 гривень. Мобільний телефон він продав на базарі за 100 гривень. За одержані гроші купив собі поїсти. У вчиненому щиро кається. У судовому засіданні попросив пробачення у потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що того дня йшов по вул. Героїв Майдану м.Чернівці додому з дачного будинку. Обвинувачений підійшов до нього і запитав як він живе, після чого йшов позаду за ним. Через деякий час обвинувачений почав лізти до нього в кишеню штанів. Він відштовхнув його. Однак, ОСОБА_6 штовхнув його на землю, забрав у нього телефон та 200 гривень. Мобільний телефон йому повернула поліція. Претензій до обвинуваченого не має. Міру покарання відніс на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів, судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів, в частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин, їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.4 ст.186 КК України, оскільки в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів та вчинив новий злочин в період непогашеної судимості; стан його здоров'я: виявляє ознаки легкої розумової відсталості, хворий на цукровий діабет, гепатит.
Суд враховує, що ОСОБА_6 у вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення.
Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 .
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , згідно пред'явленого обвинувачення, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.
Відповідно до вимог статей 50, 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо розміру призначеного покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки вищезазначених обставин, що впливають на покарання, а її реалізація становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість виправлення засудженого.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, відсутність претензій у потерпілої особи, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції статті обвинувачення.
Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
Також, суд, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_6 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, і за його вчинення призначити йому покарання у виді 7 (семи) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити обрану у вигляді тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, тобто з 29.07.2022 року.
Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення судової експертизи у розмірі 566 грн. 34 коп.
Речовий доказ: джинси синього кольору, джинси синього кольору із ременем чорного кольору, футболка чорного кольору, футболка білого кольору, светер синього кольору, тапки білого кольору, які передані на зберіганні ОСОБА_7 - залишити у власності останнього.
На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1