Справа №461/4674/22
Провадження №3/461/2662/22
29 вересня 2022 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 473 Митного кодексу України,
встановив:
25 травня 2022 року в зоні митного контролю ЦСС ТОВ «Нова Пошта Глобал» митного поста «Львів-поштовий» Львівської митниці, під час митного огляду міжнародного поштового відправлення - посилки, відправником якої, згідно поштової митної декларації форми № NP00000001876847NPG є John Doe, що проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_1 , а отримувачем - ОСОБА_2 , що проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 , без ознак приховування було виявлено: лук з маркуванням «BEAR LEGIT A081021M2» - 1 шт.
Вказаний предмет було скеровано на дослідження до Львівського НДЕКЦ МВС України. 16.08.2022 відповідно до висновку експертного дослідження від 26.07.2022 року № ЕД-19/114-22/8291-ХЗ (супровідний лист Львівського НДЕКЦ МВСУ від 26.07.2022 р. № 19/114/10/1-14110), після чого встановлено, що складаний блочний лук «BEAR LEGIT» артикул № 3159026 являється механічною, метальною, холодною зброєю. Даний лук промислового виробництва США.
Таким чином, громадянин Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 вчинив дії направлені на переміщення товару через митний кордон України з порушенням митних правил, а саме пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.
Згідно ч.9 ст.494 МК України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Згідно ч. 10 ст. 494 МК України, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищевказаних вимог, посадовими особами уповноваженими на складання та вручення протоколу про порушення митних правил скеровано на наявну в митного органу адресу громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 примірник даного протоколу та повідомлення із зазначеними у ньому датою, часом та місцем розгляду справи, який був отриманий адресатом.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи у спосіб передбачений законом, що підтверджується матеріалами справи, не повідомила суд про причини неявки та не подала до суду жодних клопотань, вважаю можливим провести розгляд справи у її відсутності.
При цьому, суд також виходить з того, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено наступне.
Стаття 10. Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану
1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Стаття 12-2. Діяльність судів, органів та установ системи право суддя в умовах воєнного стану
1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Стаття 26. Правосуддя в умовах воєнного стану
1. Правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
2. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
3. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
4. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Наведені положення покладають на суд обов'язок продовжувати здійснювати правосуддя в умовах введення воєнного стану, за наявності такої можливості та встановлюють те, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. При цьому, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства прямо забороняється Законом.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Статтею 473 МК України передбачена відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно пунктів 2.1.4, 2.1.5 статті 18 Всесвітньої поштової конвенції до пересилання забороняється в усіх категоріях відправлень предметів ввезення або обіг яких заборонено в країні призначення та предметів, що за своїм характером чи упакуванням можуть становити небезпеку для поштових працівників або населення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати холодну зброю, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно висновку експертного дослідження №ЕД-19/114-22/8291-ХЗ від 25.07.2022, складний, блочний лук «BEAR LEGIT», № 3159026, який був вилучений 25 травня 2021 року в зоні митного контролю м/п «Львів-поштовий» Львівської митниці у ЦСС ТОВ «Нова пошта Глобал» під час огляду міжнародного відправлення № NP00000001876847NPG являється механічною, метальною, холодною зброєю. Даний лук промислового виробництва США.
З огляду на наведене, вважаю, що в діях громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, тобто останній порушив митні правила шляхом пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, що доводиться дослідженими та перевіреними в ході розгляду справи:
-протоколом про порушення митних правил №0775/20900/22 від 16.08.2022 року;
-митною декларацією;
-рішенням № 4-р від 25 травня 2022 року;
-актом про взяття проб (зразків) товарів від 25.05.2022;
-актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу;
-висновком експертного дослідження від 25.07.2022 № ЕД-19/114-22/8291-ХЗ;
-описом вилучених товарів.
Вказані докази засвідчують факт скерування поштового відправлення, особу відправника, виявлення товару, а також фіксують його кількість, найменування та індивідуальні ознаки товару.
Таким чином, аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України доведена повністю.
У відповідності до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення, суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що безпосереднім предметом правопорушення митних правил є товар, переміщення якого через митний кордон України є забороненим законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил.
Згідно ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил та витрати на проведення експертного дослідження.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 473, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 473 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил, які були вилучені згідно протоколу № 0775/20900/22 від 16 серпня 2022 року.
Стягнути з громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 75,19 гривень.
Стягнути з громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертного дослідження у розмірі 253,26 гривень.
Стягнути з громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 496,20 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.