1 Справа № 11-а -1271 Категорія КК: ч. 2 ст. 186
Головуючий у першій інстанції Дзюба О.А.
Доповідач Лясковська В.І.
5 липня 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого - судді - Мороза І.М.,
суддів - Лясковської В.І., Єфімової О.І.,
за участю прокурора - Мінакової Г.О.,
захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року,
Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 198 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України за ініціативою суду зі стадії попереднього розгляду повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.
Як на підставу такого рішення суд послався на те, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.05.2009 року вирок по цій справі скасовано з направленням справи на додаткове розслідування, а також постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 28.10.2009 року та від 17.02.2010 року справа поверталася на додаткове розслідування через те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 досудовим слідством пред'явлено не конкретне обвинувачення, не перевірені доводи ОСОБА_6 про здійснення на нього психологічного тиску з боку працівників правоохоронних органів, а долучена до матеріалів справи постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого Нечипорука А.Д. належним чином не завірена, не перевірені твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що його обмовили потерпілий ОСОБА_7, свідок ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5
Як зазначив суд, ці недоліки досудового слідства є грубим порушенням права обвинувачених на захист.
На дану постанову прокурором, який брав участь у попередньому розгляді справи судом першої інстанції, подано апеляцію, в якій ставиться питання про її скасування та направлення справи до суду на новий судовий розгляд. Прокурор зазначає, що досудовим слідством в повному обсязі виконані вказівки, зазначені в рішеннях про повернення справи на додаткове розслідування Апеляційного суду м. Києва та Дніпровського районного суду м. Києва, а саме, дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 198 КК України та обвинуваченим були висунуті нові обвинувачення; проведена перевірка доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про застосування до нього недозволених методів впливу працівниками правоохоронних органів, результати якої містяться в матеріалах справи. Тому твердження суду в постанові від 29.04.2010 року про те, що досудовим слідством не виконані вказівки суду, не ґрунтуються на матеріалах справи.
Захисники обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заперечення на апеляцію прокурора.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив направити справу на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду; захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які просили відмовити в задоволенні апеляції прокурора, обговоривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, підлягає задоволенню з наступних підстав .
При попередньому розгляді справи суд, у відповідності до вимог ст. 237 КПК України повинен з'ясувати коло зазначених у цій статті питань і вирішити, чи немає перешкод для призначення справи до судового розгляду. У відповідності до ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Як правильно зазначив прокурор в апеляції, посилання суду першої інстанції як на підставу повернення справи на додаткове розслідування на те, що досудовим слідством не виконані вказівки Апеляційного та місцевого судів, не відповідають дійсності.
З матеріалів справи вбачається, що при додатковому розслідуванні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були допитані, їм пред'явлено нове обвинувачення, викладення фактичних обставин справи в пред'явленому обвинуваченні відрізняється від того, що було в попередніх постановах, коли суд повертав справу на додаткове розслідування.
Тобто, досудовим слідством виконані ті слідчі дії, які, на думку слідчого, є достатніми для кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст. 198 КК України, а ОСОБА_6 - за ч. 2 ст. 186 КК України. Тому при поверненні справи на додаткове розслідування посилання суду першої інстанції на те, що досудовим слідством не були виконані вказівки суду, які є обов'язковими, не ґрунтуються на матеріалах справи.
В матеріалах справи є ксерокопія постанови помічника прокурора Дніпровського району м. Києва від 27.01.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчого Нечипорука А.Д. за відсутністю в його діях складу злочину, який, за заявою обвинуваченого ОСОБА_6, начебто чинив на нього психологічний тиск (т. 2, а.с. 198-199), є повідомлення прокуратури Дніпровського району від 13 квітня 2010 року про те, що про прийняте рішення повідомлено обвинуваченим 27.01.2010 року (т. 2, а.с. 228).
Оскільки суд не позбавлений можливості сам витребувати належним чином завірену постанову, цей недолік не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування і твердження обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що його обмовили потерпілий ОСОБА_7, свідок ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_5 У відповідності до вимог ст. ст. 67, 334 КПК України суд сам не позбавлений можливості усунути суперечності в показаннях вказаних осіб шляхом їх більш повного допиту в судовому засіданні, дати оцінку показанням цих осіб, зазначивши, які він приймає як доказ, а які відкидає та навести мотиви свого рішення.
За таких підстав, рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду справи є передчасним та підлягає скасуванню.
Якщо під час судового розгляду справи суд прийде до висновку про необхідність виконати ще певні дії, він не позбавлений можливості в порядку ст. 315-1 КПК України дати судові доручення, або сприяти сторонам у витребуванні певних доказів.
Виходячи з того, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину, за який передбачено покарання (крім інших) у виді позбавлення волі до трьох років, згідно положень ч. 1 ст. 155 КК України запобіжний захід у виді взяття під варту у таких випадках може бути застосовано лише у виняткових випадках.
За таких підстав, запобіжний захід ОСОБА_5 слід змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 квітня 2010 року, про повернення справи по обвинуваченню ОСОБА_5 за ст. 198 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України прокурору Дніпровського району на додаткове розслідування - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва зі стадії попереднього розгляду.
Запобіжний захід обвинуваченим: ОСОБА_6 залишити попереднім - тримання під вартою, ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти з зали суду.
Судді:
_________________ ________________ __________________
Мороз І.М. Лясковська В.І. Єфімова О.І.
Відповідає оригіналу
суддя В.І. Лясковська