1 Справа № 11-а-1432
Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України
Головуючий у першій інстанції: Бондаренко Г.В.
Доповідач: Бартащук Л. В.
26 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - Наставного В.В.
суддів - Бартащук Л. В., Ноздрякова В.М.
за участю прокурора - Тертичного О.А.
адвоката - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_2 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2010 року,-
Цим вироком: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, українець, громадянин України, не одружений, тимчасово не працюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 08.12.2009 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі та на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,-
засуджений за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік 1 місяць позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, остаточно на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Згідно вироку, ОСОБА_3 13.12.2009 року приблизно о 23 годині 40 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Велика Кишеня», що розташований по проспекту Академіка Глушкова, 36 в м. Києві, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «Квіза-Трейд», а саме пляшку коньяку «Martell», ємкістю 0,7 літра, вартістю 1256, 22 гривен, взявши її з стелажу елітних алкогольних напоїв та знявши сигналізаційний пристрій з горловини сховав її за пояс спортивних штанів, в які був вдягнений, після чого ОСОБА_3 пройшовши каси, направився до виходу з магазину, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівниками охорони.
В апеляціях:
- прокурор просить, вирок суду змінити, у зв'язку із незастосуванням судом кримінального закону, який підлягає застосуванню. Визнати ОСОБА_3 винним за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України. Призначити ОСОБА_3 покарання із врахуванням положення ст. 72 КК України, шляхом переведення не відбутої частини покарання, у виді обмеження волі, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2009 року, в покарання у виді позбавлення волі та частково приєднати до покарання призначеного за вказаним вироком відповідно до ст. 71 КК України, призначивши остаточну міру покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 6 місяців.
- адвокат ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального прав. Призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі - обмеження волі строком на 2 роки та 20 днів.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти апеляції адвоката, яка підтримала свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката задоволенню не підлягає, апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом за згодою учасників судового розгляду в порядку ст. 299 КПК України доказах, в тому числі показаннях засудженого, який повністю визнав свою вину.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України є правильною.
Призначаючи засудженому ОСОБА_3 покарання суд дотримав вимоги ст.65 КК України, врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, його стан здоров'я, та обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_3 вчинив злочин в період іспитового строку, через незначний проміжок часу після винесення попереднього вироку, а саме через 5 днів, що свідчить про злочинну направленість його дій та те, що ОСОБА_3 на шлях виправлення не став.
За таких обставин, підстав для пом'якшення покарання засудженому, колегія суддів не вбачає.
Як вбачається з копії вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 08.12.2009 року, ОСОБА_3 засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік (а.с. 84-86). Міру покарання він не відбував.
Злочин, за який ОСОБА_3 засуджений даним вироком, він вчинив 13.12.2009 року під час іспитового строку.
Суд в мотивувальній частині вироку правильно зазначив необхідність застосування ст.72 КК України та фактично правильно призначив покарання з урахуванням, два дні обмеження волі одному дню позбавлення волі, але в резолютивній частині вироку не послався на ст. 72 КК України.
Тому апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365,366,378 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Апеляцію адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 26 березня 2010 року в частині призначення ОСОБА_4 покарання уточнити: вважати його засудженим за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання покарання не відбутого за попереднім вироком і відповідно до ст. 72 КК України остаточно на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий:
Судді: