ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18 березня 2010 р. Справа № П-12/176-15/9
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.
при секретарі судового засідання Червак Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Тисменицького району, вул. К.Левицького, 4, м. Тисмениця, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77400, в інтересах держави в особі Старолисецької сільської ради, вул. Франка, 1, с. Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77452,
до відповідача відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул. Переяславська, 6 А, м. Львів, 79000, в особі Івано-Франківської філії відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул. Незалежності, 93 А, м. Івано-Франківськ, 76018,
про повернення коштів в сумі 77383 грн. 73 коп.,
за участю представників сторін:
від прокуратури Верешко М.І. - начальник відділу прокуратури області, посвідчення № 25 від 06.05.2006 року,
від позивача Лущак А.Р. - рішення сесії № 1-1/2006 від 04.05.2006 року, паспорт серія СС № 567790 вид. 13.06.1998 року,
від відповідача представники не з'явилися,
встановив:
прокурор Тисменицького району в особі Старолисецької сільської ради звернувся в суд з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" про повернення коштів в сумі 77383 грн. 73 коп., з яких: 70900 грн. сума депозиту та 6483 грн. 73 коп. відсотків.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу № 44 від 21.07.2008 року позивач розмістив кошти на депозитних рахунках в банку, а відповідач не повернув в повному обсязі 70900 грн. суми депозиту та 6483 грн. 73 коп. відсотків.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.11.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2009 року.
Ухвалою суду від 10.12.2009 року замінено первісного відповідача Івано-Франківську філію ВАТ СКБ "Дністер" на ВАТ селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії ВАТ селянський комерційний банк "Дністер" (вул. Переяславська, 6 А, м.Львів) та відкладено розгляд справи на 25.12.2009 року.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2010 року справу передано на розгляд судді Деделюку Б.В.
Ухвалою суду від 26.01.2010 року відкладено розгляд справи на 11.02.2010 року.
Ухвалою суду від 11.02.2010 року відкладено розгляд справи на 02.03.2010 року.
Ухвалою суду від 02.03.2010 року відкладено розгляд справи на 18.03.2010 року.
Представник прокуратури, в судовому засіданні 18.03.2010 року, подав клопотання, в порядку ст. 22 ГПК України, про уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути з ВАТ СКБ "Дністер" 70900 грн. депозиту, 6483 грн. 73 коп. відсотків та покласти на останнього судові витрати.
В судовому засіданні 18.03.2010 року представник позивача позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та клопотанні про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського вкладу № 44 від 21.07.2008 року, в частині повернення суми депозиту в розмірі 70900 грн. та 6483 грн. 73 коп. відсотків, які просить стягнути з відповіда та покласти на останнього судові витрати.
Представник відповідача, в судове засідання 18.03.2010 року, не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 26.01.2010 року, від 11.02.2010 року та від 02.03.2010 року відповідач не виконав, зокрема докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 14268356 вручено 02.02.2010 року, № 14268496 вручено 03.02.2010 року, № 14399981 вручено 18.02.2010 року, № 14566365 вручено 09.03.2010 року та № 14566373 вручено 09.03.2010 року.
Згідно відзиву на позов № 01/2107 від 04.12.2009 року (а.с. 17) відповідач позовні вимоги не визнає, у зв"язку із погіршенням фінансового стану банку, посилається на постанову правління НБУ № 229 від 16.04.2009 року, згідно якої призначено тимчасову адміністрацію у ВАТ СКБ "Дністер" строком на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який постановою правління НБУ № 617 від 15.10.2009 року продовжено до 16.04.2010 року.
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами
За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
21.07.2008 року між відкритим акціонерним товариством "Селянський комерційний банк "Дністер" в особі керуючого Івано-Франківської філії відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер" та Старолисецькою сільською радою в особі сільського голови укладено договір банківського вкладу № 44 (далі Договір), предметом якого є взаємовідносини сторін з приводу розміщення в депозит Банку коштів Вкладника в гривнях на умовах строковості, платності і повернення.
Згідно п.п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору Банк приймає не депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях в сумі 70900 грн. Банк приймає не депозитний рахунок Вкладника кошти в гривнях з визначеною датою повернення 28 липня 2009 року. На дату повернення депозиту Банк перераховує суму депозиту і відсотки на рахунок, вказаний в п. 1.7 Договору. На суму коштів, що знаходяться на депозитному рахунку Вкладника, Банк проводить нарахування і виплату простих процентів із розрахунку 18,5 % процентів річних.
Розміщення коштів на депозитному рахунку в ВАТ СКБ "Дністер" Старолисецькою сільською радою проведено на підставі п. 2 ст. 70 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР та відповідно до рішення 16 сесії 5 скликання Старолисецької сільської ради від 19.05.2008 року, яким надано дозвіл на розміщення вільних залишкових коштів сільського бюджету на вклади (депозит) в установах банків.
Загальна сума відсотків, згідно Договору, становить 13116 грн. 50 коп.
ВАТ СКБ "Дністер" сплачено Старолисецькій сільській раді 6632 грн. 77 коп. відсотків, за період з липня 2008 року по січень 2009 року.
З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача лист № 39 від 19.10.2009 року (отримано відповідачем 20.10.2009 року вх. № 4080) з вимогою оплатити заборгованість, який останнім залишено без розгляду (а.с. 15).
В порушення договірних зобов"язань відповідач не повернув позивачу депозит в розмірі 70900 грн. та 6483 грн. 73 коп. відсотків, згідно умов договору банківського вкладу № 44 від 21.07.2008 року, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно із ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
У відповідності до ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Згідно з п. 2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" № 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.
Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів сплати заборгованості в сумі 70900 грн. депозиту та 6483 грн. 73 коп. відсотків, що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.
За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення 70900 грн. депозиту та 6483 грн. 73 коп. відсотків, згідно умов договору банківського вкладу № 44 від 21.07.2008 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати в зв"язку з розглядом справи, а саме: 773 грн. 83 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 1058, 1061, 1066, 1074 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул. Переяславська, 6 А, м. Львів, 79000, (ідентифікаційний код 19159542), на користь Старолисецької сільської ради, вул. Франка, 1, с. Старий Лисець, Тисменицького району, Івано-Франківської області, 77452, (ідентифікаційний код 04356372), 70900 грн. (сімдесят тисяч дев"ятсот грн.) депозиту, 6483 грн. 73 коп. (шість тисяч чотириста вісімдесят три грн. 73 коп.) відсотків, згідно умов договору банківського вкладу № 44 від 21.07.2008 року.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул. Переяславська, 6 А, м. Львів, 79000, (ідентифікаційний код 19159542), в доход Державного бюджету (отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200), 773 грн. 83 коп. (сімсот сімдесят три грн. 83 коп.) державного мита.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул. Переяславська, 6 А, м. Львів, 79000, (ідентифікаційний код 19159542), в доход Державного бюджету (отримувач: Державний бюджет м. Івано-Франківська, код ЄДРПОУ 20568100, р/р 31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000), 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Деделюк Б. В.
Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.03.2010 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ 23.03.10