07 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року про обрання, зокрема обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.10.2022 року, -
На розгляді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12021100020003082 від по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 309 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2022 року задоволено клопотання прокурора та обрано зокрема обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 06.10.2022 року включно.
На дану ухвалу захисник ОСОБА_5 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.01.2022 року про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою або обрати ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Апелянт вважає оскаржуване судове рішення необґрунтованим, оскільки судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання ОСОБА_6 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема прокурором, відповідно до наведених ним ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не доведено, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 переховуватиметься від органу досудового розслідування чи суду, буде вчиняти тиск на свідків та потерпілу, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також, посилаючись на положення ст.ст. 178, 183 КПК України, апелянт вказує, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, вже тривалий час перебуває у слідчому ізоляторі, при цьому суд не взяв до уваги, що ризики з часом мають зменшуватися, однак прокурором формально зазначаються ті ж самі ризики, що і при обранні ОСОБА_6 запобіжного заходу, проте на думку захисника наведені стороною обвинувачення ризики є абсолютно формальними та необґрунтованими.
Відповідно до положень ч.4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу - захисник ОСОБА_5 , не заявляв клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін кримінального провадження і таких клопотань від інших учасників кримінального провадження не надходило, апеляційний суд, відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України, вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі останніх.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали контрольного провадження №1-кп/761/2640/22 (справа №761/11858/22) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 та апеляційні доводи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, виходячи з наступного.
Згідно абзацу 2 ч.2 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом положень ч.1 та ч.2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що останній обвинувачується зокрема у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна. Також суд врахував, що ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, законних джерел доходу та обвинувачується у вчиненні злочину проти власності із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, а докази обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є вагомими.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 мають досить високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, а тому з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому суд дійшов висновку про неможливість зміни ОСОБА_6 обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що конкретні обставини кримінального провадження, ступінь суспільної небезпеки інкримінованих ОСОБА_6 злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим свідчить про неможливість застосування стосовно ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу ані ж триманням під вартою, оскільки він не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
Враховуючи наведене, доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Доводи апелянта про те, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та вже тривалий час перебуває у слідчому ізоляторі, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять і апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, а інші обставини, на які посилається захисник, не можуть бути безумовною підставою для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
За викладеним, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2022 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованою, належним чином мотивованою, і підстав для її скасування та обрання стосовно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, про що ставиться питання в апеляційній скарзі його захисника, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422-1 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 серпня 2022 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.10.2022 року включно - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: __________________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3