6 вересня 2022 року місто Київ
справа № 758/7375/20
апеляційне провадження № 22-ц/824/6028/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Головачова Я.В.,
суддів: Вербової І.М., Нежури В.А.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Ларіонової Н.М. від 20 жовтня 2021 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року КП "Київтеплоенерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року скасовано судовий наказ у справі № 758/12362/17 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10 квітня 2018 року № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської
діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП "Київтеплоенерго"здійснює з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 1 грудня 2020 року складає 28 724 грн. 85 коп., а саме: 9 043 грн. 00 коп. - заборгованість за надані послуги з централізованого опалення; 19 681 грн. 85 коп. - заборгованість за постачання гарячої води. На вказану суму нараховано інфляційні втрати в розмірі 460 грн. 19 коп. та три проценти річних в розмірі 366 грн. 67 коп.
Крім того, на підставі договору № 602-18 про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго", останнє прийняло право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення у розмірі 20 592 грн. 33 коп.; з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24 637 грн. 02 коп. На вказану суму також нараховано інфляційні втрати в розмірі 2 894 грн. 68 коп. та три проценти річних в розмірі 1 698 грн. 89 коп.
Посилаючись на викладене, КП "Київтеплоенерго" просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 30 квітня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 592 грн. 33 коп.; з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24 637 грн. 02 коп.; нараховані інфляційні втрати за період до 30 квітня 2018 року в розмірі 2 894 грн. 68 коп. та три проценти річних в розмірі 1 698 грн. 89 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 043 грн. 00 коп.; заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 681 грн. 85 коп.; нараховані інфляційні втрати за період з 1 травня 2018 року в розмірі 460 грн. 19 коп. та три проценти річних в розмірі 366 грн. 67 коп.; витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року позов КП "Київтеплоенерго" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованість за спожиті до 30 квітня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 592 грн. 33 коп., заборгованість за спожиті до 30 квітня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24 637 грн. 02 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 2 894 грн. 68 коп. та три проценти річних у розмірі 1 698 грн. 89 коп., заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 043 грн. та заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19 681 грн. 85 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 460 грн. 19 коп. та три проценти річних у розмірі 366 грн. 67 коп., а всього у розмірі 79 374 грн. 63 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" судовий збір в розмірі 2 102 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та наявності у відповідача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги. Також суд зазначив, що звернення до суду із заявою про видачу судового наказу у вересні 2017 року перервало строк позовної давності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник зазначає, що суд не звернув увагу на ту обставину, що в квартирі відповідача з 2010 року встановлений лічильник гарячої води, а також бойлер у 2014 році. Гарячим водопостачанням вона не користується, що підтверджується показами лічильника, а тому нарахування за нормативами споживання є неправомірним та безпідставним. Своєчасна повірка лічильника є обов'язком позивача, а тому неврахування показів лічильника через відсутність своєчасної повірки є наслідком бездіяльності позивача. Крім того, за адресою відповідача послуги з гарячого водопостачання та опалення надавались неналежним чином, що унеможливлює оплату наданих послуг у повному розмірі. Суд помилково вважав, що позивачем не пропущено позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за період до 30 квітня 2018 року.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач не скористався правом на подання відзиву.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .
8 червня 2010 року між КП "Куренівське" та ОСОБА_1 укладено договір про проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення за показниками квартирних приладів обліку споживання холодної та гарячої води, відповідно до якого експлуатаційна організація зобов'язалась проводити розрахунки із споживачем за водопостачання та водовідведення на підставі показів встановлених у квартирі лічильників.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року скасовано судовий наказ у справі № 758/12362/17 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з 1 листопада 2014 року по 1 липня 2017 року в сумі 30 722 грн. 99 коп.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 10 квітня 2018 року № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП "Київтеплоенерго" здійснює з 1 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
11 жовтня 2018 року між ПАТ "Київенерго" та КП "Київтеплоенерго" укладений договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ "Київенерго"
відступило право вимоги, а КП "Київтеплоенерго"набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитих до 1 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 1 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 1 серпня 2018 року до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до додатку № 1 та додатку № 2 до договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) позивач КП "Київтеплоенерго"набуло право вимоги відносно ОСОБА_1 по стягненню заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 20 592 грн. 33 коп.; з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24 637 грн. 02 коп.;
Станом на 1 грудня 2019 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 043 грн. та заборгованість за спожиті з 1 травня 2018 року послуги централізованого постачання гарячої води в розмірі 19 681 грн. 85 коп.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною третьою статті 20 Закону № 1875-IV споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частинами першою та другою статті 32 цього Закону передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
За правилами частини 4 статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (у редакції, станом на 02 серпня 2017 року) періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, якщо
інше не встановлено договором, укладеним відповідно до законів, що регулюють відносини у сферах електроенергетики та газопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну енергію і газ) проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання або за рахунок постачальника послуг комерційного обліку. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).
Пунктами 9, 30, 32 Правил № 630 передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", який набрав чинності 02 серпня 2017 року та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 02 листопада 2017 року, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виконала перерахунок вартості тарифів та вилучила з них витрати, пов'язані з обслуговуванням та повіркою загальнобудинкових та індивідуальних засобів обліку, тим самим поклавши обов'язок на власника індивідуального засобу обліку води за власний рахунок здійснювати їх періодичну повірку, обслуговування та ремонт, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
З матеріалів справи убачається, що в квартирі відповідача встановлені лічильники холодного (№ 20090307652) та гарячого (№ 20090317224) водопостачання, однак відомості щодо проведення періодичної повірки відсутні.
Відповідно до пункту 15 Правил № 630, засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.
Пунктом 20 Правил № 630 передбачено, що плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до пункту 21 Правил № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем правомірно здійснюється нарахування за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення згідно з встановлених норм та тарифів за кількістю зареєстрованих осіб, без врахування показів лічильника.
Оскільки у відповідача наявна заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 9), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" заборгованості за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 9 043 грн. 00 коп.; заборгованості за спожиті з 1 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 19 681 грн. 85 коп. та нараховані на ці суми інфляційні втрати у розмірі 460 грн. 19 коп. та три проценти річних у розмірі 366 грн. 67 коп.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач з 2014 року не користується гарячим водопостачанням, що підтверджується показами лічильника, а тому нарахування за нормативами споживання є неправомірним відхиляються колегією суддів з огляду на те, що відповідний лічильник не пройшов періодичну повірку і врахування його показів при розрахунку суми вартості послуг не береться.
Також матеріали справи не містять відповідних доказів, що відповідач відмовився від надання відповідних послуг у встановлений законом спосіб.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла до 1 травня 2018 року.
Заперечуючи проти позову в цій частині, ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції заяву, в якій просила застосувати позовну давність до вказаних вимог та відмовити у їх задоволенні.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3,4 статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1,5 статті 261 ЦК України).
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховується щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Як убачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 1 липня 2015 року по 01 березня 2020 року у відповідача утворилася заборгованість в сумі 45 229 грн. 35 коп.
У вказаному розрахунках визначено сукупну (підсумкову) заборгованість, яка виникла станом на момент переходу права вимоги на підставі договору цесії.
З даним позовом позивач звернувся до Подільського районного суду міста Києва 1 липня 2020 року.
Відповідач заявила про застосування строку позовної давності до вказаної заборгованості, однак вона безпідставно була відхилена судом першої інстанції.
Слід зауважити, що частиною 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом першим Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" установлений карантин на всій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020.
У подальшому зазначений строк неодноразово продовжувався Постановами Кабінету Міністрів України.
Тобто, з 12 березня 2020 року і до скасування карантину, строки позовної давності продовжені Законом, а тому позивачем не допущено пропуску строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог за період з березня 2017 року.
Разом з тим, відсутність детального (помісячного) розрахунку заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг за спірний період унеможливлює визначення періодів, до яких позовна давність не застосовується, внаслідок чого позивачем розмір позовних вимог в цій частині не доведений.
Крім того, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позовудо належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.
Суд першої інстанції також наведеного не врахував і помилково дійшов висновку, що видача 22 вересня 2017 року Подільським районним судом міста Києва судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги перериває строки позовної давності.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період до березня 2017 року слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності і недоведеності розміру позовних вимог за період з березня 2017 року до 30 квітня 2018 року. В іншій частині рішення є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому відхиляються судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами частини 10 наведеної статті, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Ураховуючи ту обставину, що позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь КП "Київтеплоенерго" підлягає стягненню 782 грн. 57 коп. сплаченого судового збору (37,23% від 2 102 грн.), а з КП "Київтеплоенерго" на користь ОСОБА_1 - 1 979 грн. 14 коп. судового збору за подання апеляційної скарги ( 62,77% від 3 153 грн.).
Суд вважає за можливе провести взаємозалік та стягнути з КП "Київтеплоенерго"на користь ОСОБА_1 різницю судового збору в розмірі 1 196 грн. 57 коп. (1 979,14>782,57).
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості за спожиті до 30 квітня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 592 грн. 33 коп., заборгованості за спожиті до 30 квітня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 24 637 грн. 02 коп., інфляційної складової боргу у розмірі 2 894 грн. 68 коп., трьох процентів річних у розмірі 1 698 грн. 89 коп. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року в частині розподілу судових витрат скасувати.
Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 40538421) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1 196 грн. 57 коп.
В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: