Єдиний унікальний номер 448/1232/22
Провадження № 1-кп/448/234/22
Іменем України
27.09.2022 року м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання Оксани ТХІР,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування 11 вересня 2022 року за №12022142230000569, про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, Харківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 статті 358 КК України,
Органом досудового розслідування встановлені наступні обставини вчинення кримінальних проступків, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме: ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в тому, що він на початку вересня 2022 року, він, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан та Указом Президента України № 572/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 строком на 90 діб, та розпочато мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з метою подальшого особистого використання документа, під час перетину державного кордону України, а саме отримання права на виїзд за межі території України та звільнення від обов'язку мобілізації на службу до Збройних Сил України, перебуваючи у м.Харків, маючи умисел на підроблення офіційного документу - судового рішення щодо встановлення опікунства над племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що надає йому згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» право на виїзд за межі України, як особі котра має встановлену опіку над дитиною віком до 18 років, яка позбавлена батьківського піклування, у мережі «Інтернет», а саме: на сайті судових рішень віднайшов бланк судового рішення, в якому були проставлені реквізити та печатка «Шевченківського районного суду м.Запоріжжя», який в подальшому за допомогою комп'ютерної техніки редагував, внісши до останнього свої анкетні дані та дані свого племінника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та з використанням оргтехніки кольорового відтворення зображень виготовив офіційний документ - судове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, ЄУН 336/19568/21, провадження №2/336/19568/2021 від 20.04.2022 року.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 1 статті 358 КК України, - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і яка надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання.
В подальшому, 11 вересня 2022 року приблизно о 05 годині 00 хвилин ОСОБА_2 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що судове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, ЄУН 336/19568/21, провадження №2/336/19568/2021 від 20.04.2022 року, щодо встановлення опіки над його племінником ОСОБА_3 , 18.05.2015 року є підроблене та містить завідомо недостовірні відомості, з метою отримання права на виїзд за межі України та звільнення від обов'язку мобілізації на службу до Збройних Сил України у відповідності до ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як особі котра має встановлену опіку над дитиною віком до 18 років, яка позбавлена батьківського піклування, перебуваючи в пункті пропуску «Мостиська», що розташований в с.Мостиська Другі, вул.Вокзальна, 1, Яворівського району Львівської області, використав даний завідомо підроблений документ, шляхом його пред'явлення та надання інспектору прикордонної служби 3-ї категорії дозиметрист 3-ї групи інспекторів прикордонного контролю 2-го відділення інспекторів прикордонної служби впс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » старшому сержанту ОСОБА_5 .
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за частиною 4 статті 358 КК України, - використання завідомо підробленого документа.
Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим прокурором до суду був направлений обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілі у даному кримінальному провадженні відсутні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 подану в порядку частини 2 статті 302 КПК України щодо визнання свої винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка написана обвинуваченим у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 ..
У вказаній заяві обвинувачений ОСОБА_2 , беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 статті 358 КК України і згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Обвинуваченому ОСОБА_2 , роз'яснено, що відповідно до частини 2 статті 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_6 , у вищевказаній заяві засвідчено добровільність та беззаперечність визнання винуватості ОСОБА_2 підтверджено його згоду із встановленими у результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування, до обвинуваченого ОСОБА_2 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення ним кримінальних правопорушень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Згідно з положенням статті 12 КК України кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , віднесені до кримінальних проступків.
Статтями 302, 381, 382 КПК України визначено - суд розглядає обвинувальний акт в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
За результатами спрощеного провадження судом досліджено, що встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 4 статті 358 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, останній беззаперечно визнав свою вину і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а тому суд вважає їх доведеними.
Суд переконаний, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 юридично вірно кваліфіковано органом досудового розслідування за частиною 1 статті 358 КК України, - підроблення офіційного документу, який видається чи посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою його використання та за частиною 4 статті 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, у відповідності до вимог статті 65 КК України, враховує обставини справи, ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року із змінами та доповненнями "Про практику призначення судами кримінального покарання", досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Обвинувачений ОСОБА_2 , вчинив кримінальні правопорушення, які згідно ст.12 КК України є кримінальними проступками.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнаються щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом враховується те, що такий раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, є особою молодого віку, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, роль у скоєних кримінальних правопорушеннях та поведінку до і після вчинення таких.
З огляду на викладене, керуючись принципом законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді штрафу, в межах санкцій вищевказаних статей.
Остаточне покарання слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами частиною 1 статті 70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначивши покарання ОСОБА_2 , у виді штрафу.
Суд вважає, що зазначене покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, та таким що цілком відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.
Суд дійшов глибокого переконання, що таке покарання обвинуваченому ОСОБА_2 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість.
Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався, прокурор з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченому до суду не звертався, підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частинами 1 та 4 статті 358 КК України, призначивши йому покарання:
- за частиною 1 статті 358 КК України - штраф в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 16 150 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень;
- за частиною 4 статті 358 КК України - штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 , остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - штраф в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 16 150 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень.
Цивільний позов не пред'явлено.
Процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.
Речові докази: судове рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, ЄУН 336/19568/21, провадження №2/336/19568/2021 від 20.04.2022 року щодо встановлення опіки ОСОБА_2 над його племінником ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити при матеріалах кримінального провадження №12022142230000569.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_2 , не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Вирок суду відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
З текстом судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Юрій БІЛОУС