Єдиний унікальний номер 448/804/22
Провадження № 3/448/652/22
26.09.2022 м. Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання - Семен І.І.,
розглянувши матеріали справ, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого інженером з безпеки руху в ТзОВ «Авакс проф»,
за частиною четвертою статті 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
права передбачені ст.268 КУпАП, ст.ст.10,63 Конституції України особі роз'яснені,
безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про наступне:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
1. На адресу Мостиського районного суду Львівської області 30.08.2022 після оформлення надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.140 КУпАП.
2. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №199810 від 13.07.2022 вбачається, що 26.04.2022 о 22 годині 00 хвилин на а/д М11 км.47+700 ОСОБА_1 будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходи щодо ліквідації вибоїни довжиною 2, 3 м, глибиною 0.15 м, шириною 0.6 м на проїзній частині дороги, чим порушив правила, норми та стандарти утримання а/д, п.3.1.1 ДСТУ 3587-97, що стало супутньою причиною ДТП за участю т/з марки «BMW 740 LI» д.н.з. НОМЕР_1 , чим завдано матеріальних збитків та порушив вимоги ст. 1.5 ПДР України.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
3. ОСОБА_1 у судовому засіданні надав усні та письмові пояснення, в яких зазначив, що із складеним протоколом не згідний, при його складанні присутнім не був, пояснення по даній справі не надавав, про наявність складеного відносно нього протоколу дізнався випадково. Вказав, що обставини, наведені в протоколі ґрунтуються на припущеннях, на підтвердження наведених обставин не долучені належні докази. Зазначив, що в матеріалах справи також відсутні докази того, що він був відповідальною особою саме в момент настання ДТП і саме за цю ділянку дороги, і до його компетенції входить утримання вказаної ділянки дороги в належному стані. Крім того, вказав, що ні його, ні ТОВ «Авакс проф», де він працює не були жодним чином повідомленими про настання ДТП та складення протоколу про адміністративне правопорушення по даному факту. Доповнив, що на момент розгляду справи будь-які пошкодження ділянки дороги, вказаної в протоколі відсутні
4. Просив закрити провадження через відсутність складу адміністративного правопорушення.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази
5. На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2022 року; рапорт від 24.08.2022, копію посадової інструкції інженера безпеки руху від 17.12.2021, схему місця ДТП від 27.04.2022, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 27.04.2022, пояснення ОСОБА_2 від 26.04.2022, рапорт від 28.04.2022, запит щодо надання інформації від 06.05.2022, відповідь заступника начальника Служби автомобільних доріг у Львівській області від 18.05.2022, відповідь директора ТОВ «Авакс проф» від 24.05.2022, запит щодо надання інформації від 26.05.2022, 04.07.2022, відповідь директора ТОВ «Авакс проф» від 16.06.2022, 08.07.2022, копії фотографій, долучені до протоколу, копії фотографій, долучені в судовому засіданні.
ІV. Застосоване судом законодавство, оцінка суду щодо фактичних обставин справи та висновки суду на підставі наданої оцінки
6. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
7. При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
8. У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
9. За змістом ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи і громадян, па встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
10. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в її вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
11. Виходячи з положень ст.7 КпАП України, забезпечення законності при застосуванні заходів адміністративного примусу передбачає не тільки наявність законних підстав для застосування адміністративного стягнення, але і дотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
12. Пунктом 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
13. Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
14. При цьому, відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
15. Так, адміністративна відповідальність за ч .4 ст. 140 КУпАП настає, зокрема, у разі порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
16. При цьому, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст. 140 КУпАП, визначає спеціального суб'єкта - посадову особу, до компетенції якої належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
17. Положеннями ст. 14 КУпАП встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
18. Із дослідженим матеріалів справи, встановлено, що жодних доказів на підтвердження факту, що до посадових обов'язків ОСОБА_1 входило утримання ділянки автомобільної дороги в місці ДТП, вказаному в протоколі та саме на момент його вчинення, а також те, що він є посадовою особою, яка відповідальна за вжиття заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на вказаній у протоколі ділянці дороги - в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не міститься, а отже зробити достовірний висновок, що ОСОБА_1 є суб'єктом вчинення протиправного діяння, суть якого зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, неможливо.
19. Слід зазначити, що до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином за власною ініціативою, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, призведе до порушення судом принципу рівності сторін.
20. Крім того, інші долучені про протоколу про адміністративне правопорушення документи не дозволяють зробити однозначного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинено правопорушення, передбачене ч. 4 ст.140 КУпАП, жодних матеріалів фото чи відео фіксації з прив'язкою до місця події та часу настання адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП, до матеріалів справи не додано.
21. В той же час, факт спричинення пошкоджень транспортного засобу за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення не підлягає сумніву.
22. Однак припущення, що недодержання правил, норм і стандартів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг сталось з вини особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, не підтверджується будь-якими доказами, а отже, застосовуючи стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом, слід усі сумніви з цього приводу тлумачити на користь ОСОБА_1 (положення ч. 3 ст. 62 Конституції України).
23. Склад адміністративного правопорушення передбачає наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
24. За наведених обставин, Суд позбавлений змоги здійснити перевірку обставин ймовірного порушення з боку ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
25. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки, за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у Суду.
26. А викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №199810 від 13.07.2022 оцінка правопорушення не підтверджена матеріалами справи, долученими до нього.
27. У відповідності до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
28. Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
29. В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
30. Посадовою особою, якою складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 , за ч.4 ст.140 КУпАП не долучено до матеріалів справи та не надано до суду будь яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення останнім даного адміністративного правопорушення.
31. Вказаний протокол, як доказ по справі, на переконання суду, не випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
32. При цьому суд, розглядаючи справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, відкинувши дані, що містяться в ньому, як доказ у справі, констатує, що він є позбавленим можливості надати оцінку тим діям ОСОБА_1 та встановленим фактам, які не відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.
33. Стаття 129 Конституції України передбачає, що однією з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
34. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України - презумпції невинності.
35. Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
36. Так, ЄСПЛ в своєму рішенні від 10.02.1995 по справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, чим це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин. Крім того, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачено санкцію у виді позбавлення права керування транспортним засобом. П.21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
37. Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
38. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
39. Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не дає підстав для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.
40. Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
V. Судові витрати
41. В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч.2 ст. 284 та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .
Керуючись статтею 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1,7, 9, 140, 247, 251, 266, 276, 284 КУпАП, Суд
1. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4 ст.140 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
2. Судовий збір із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягненню не підлягає.
3. Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду виготовлена та підписана суддею 26.09.2022.
Суддя Світлана ГІРЯК
Постанова набрала законної сили:
«___» ______________ 20__ р.
Суддя Світлана ГІРЯК