Справа №295/4612/22
Категорія 139
2-а/295/105/22
22.09.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі: судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №704247 від 14.05.2022 року. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 14.05.2022 року інспектором 3-ої роти патрульної поліції було винесено оскаржувану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП. На переконання позивача, постанова від 14.05.2022 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки інспектором було порушено розгляд справи, зокрема, не надано можливості залучити адвоката, про що позивач заявляв клопотання, а також відсутні докази порушення ним ПДР.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 25.05.2022 року у зазначеній справі відкрито провадження та прийнято рішення проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Від представника УПП в Житомирській області ДПП надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог відзиву зазначено, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та після зупинки транспортного засобу Mazda CX-5 з н.з. НОМЕР_1 , водієм якого виявився ОСОБА_1 , інспектор повідомив про початок розгляду справи, роз'яснив права. На думку представника, доводи адміністративного позову обґрунтовані виключно посиланням на формальні підстави для скасування спірної постанови, проте такі не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Водночас, інспектором не допущено під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийнятті і складенні спірної постанови грубих порушень закону, які були б беззаперечною підставою для її скасування. Вважає, що інспектором були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи, ним було роз'яснено позивачу права , повідомлено про вчинене порушення, заслухано його пояснення та надано ним оцінку. Дій, які б обмежили права позивача при розгляді справи, поліцейським вчинено не було, і як наслідок відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, вивчивши й дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 14.05.2022 року інспектором роти №3 батальйону УПП в Житомирській області Олійником І.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №704247, якою до ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Розмітка 1.3 Додатку 2 ПДР України поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами. Лінію перетинати забороняється (п. 1 глави 34).
Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, - тягнуть за собою попередження (ст. 125 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях позивача, адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Суд, надаючи оцінку діям відповідача - інспектора, виходить з того, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні, допустимі, достовірні та достатні докази такого правопорушення, чого в даному випадку не було дотримано.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому за змістом частиною 2 указаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з оскаржуваною постановою, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням ПДР, а саме за порушення вимог розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач не надав належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтвердили факт вчинення гр. ОСОБА_1 передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП правопорушення та спростовували згадані у позові твердження позивача.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність події і складу адміністративного порушення, які визначені у постанові інспектора, та відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП.
Суд зазначає, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак не надав належних та допустимих доказів, які б чітко вказували на те, що позивачем було допущено порушення вимог розмітки проїзної частини доріг. Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо стягнення сплаченого судового збору суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи те, що за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 122, 125, 222, 245, 251, 258, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 72-77, 242-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову від 14.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №704247, якою до ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ст. 125 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 22.09.2022
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 1: Управління патрульної поліції в Житомирській області, адреса: м. Житомир, вул. Покровська, 96, код ЄДРПОУ 40108646.
Відповідач 2: Департамент патрульної поліції, адреса: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя