Справа 760/1583/22 Головуючий у І-й інстанції -Оксюта Т.Г.
апеляційне провадження № 22-ц/824/7497/2022 Доповідач Заришняк Г.М
06 вересня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.
При секретарі - Завгородньому С.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду від 31 січня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сергеєва Олександра Олександровича про визнання протиправними дій, скасування акту та поновлення відомостей про право власності,-
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У поданому відзиві приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Л.О. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції посилаючись на її законність.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Інші учасники справи до суду не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а має розглядатись як скарга на рішення (дії, бездіяльність) державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року за №925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. П0одібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц.
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19.
В поданому позові до суду, позивачка вказувала на те, що її у незаконний спосіб позбавлено право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке є її єдиним житло, даний спір виник з приводу порушення права власності ОСОБА_1 внаслідок дій АТ «Універсал Банк», приватного виконавця Лановенко Л.О. і приватного нотаріуса Сергеєва О.О. щодо передачі та реєстрації такого права за АТ «Універсал Банк». Вважала, що спірні правовідносини пов'язані із захистом права власності позивачки та з неналежністю виконання договору іпотеки, вказаний спір повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
.Суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.
Перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, ст. 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим; є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Жодної іншої підстави відмови у відкритті провадження цивільним процесуальним законом не передбачено.
Висновки суду про те, що заявник повинен звертатися саме зі скаргою, а не з позовом на дії приватного/державного виконавця, які на його думку, полягають у неправильному визначенні вартості майна боржника, суперечать доводам позовної заяви ОСОБА_1 , з якої вбачається, що ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 13.12.2021 р. у справі №759/13870/14-ц за заявою ОСОБА_1 уже визнано такою, що не підлягає застосуванню оцінка у формі письмового звіту про оцінку майна боржника від 11.10.2021 р., а саме: квартири АДРЕСА_1
Окрім того, у разі, якщо суд прийшов до висновку про те, що позивачка мала подати до суду скаргу на дії приватного/державного виконавця, а не позовну заяву, то суд повинен був у відповідності зі ст.185 ЦПК України запропонувати ОСОБА_2 усунути недоліки позовної заяви, залишивши позовну заяву без руху.
Отже, суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи, наданим доказам не дав належної оцінки й прийшов до передчасного висновку про відмову у відкритті провадження через невірно обраний спосіб захисту прав.
При цьому, колегія суддів наголошує, що відсутність обставин, які підтверджували б порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Наведений висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17448/16, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17, від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у яких суд касаційної інстанції водночас дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог через неправильне обрання позивачем способу захисту своїх прав.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обґрунтованими, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду від 31 січня 2022 рокускасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту виготовлення повної постанови.
Повний зміст постанови виготовлений 21 вересня 2022 р.
Головуючий
Судді: