Справа № 375/82/22
Провадження№2/375/286/22
(заочне)
19 вересня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Чорненької О.І.,
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку загального позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивачка звернулася до суду з позовом, про визнання виконавчого напису від 14.05.2021 № 38895 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення на користь ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ" заборгованості у розмірі 18 485,20 грн, таким що не підлягає виконанню.
Вимоги позовної заяви обґрунтовує тим, що нотаріус при вчиненні вищевказаного напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 з відповідними змінами.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22.02.2022 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Вказана ухвала разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами поштовим зв'язком направліна відповідачеві та третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Зазначене поштове відправлення було надіслано ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ" 14.03.2022, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за довіреністю, яке надійшло до суду 07.04.2022.
16.05.2022 також було надіслано поштове відправлення про виклик до суду, яке отримано відповідачем, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням від 25.05.2022.
Поштові відправлення, скеровані на юридичну адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., повернені відправнику - Рокитнянському районному суду Київської області з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення поштових відправлень, які надійшли до суду 12.04.2022.
Поштове відправлення, скероване на юридичну адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., отримано особисто адресатом, що підтверджується зворотніми повідомленнями від 17.05.2022.
Крім того, відповідача та третіх осіб було повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошень про виклик до суду на офіційному сайті суду. Вказані оголошення були оприлюднені 04.05.2022 та 07.07.2022.
Таким чином, відповідно до вимог статті 128 ЦПК України відповідач та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не прибула. Однак, через канцелярію суду подавла заяву про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання свого представника не нправив, про причини неявки суд не повідомлено.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їхньою діяльністю.
З положення частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких оставин особа вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, що відповідає вимогам статті 130 ЦПК України.
Однак, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору -приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович та приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович у судове засідання не прибули та про причини своєї неявки суд не повідомили.
Таким чином, визначений частиною 3 статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків сплив.
Відповідач та треті особи у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та пояснень по суті позову не скористались, відзив на позов та пояснень не подали, будь-яких клопотань та заяв від відповідача та третіх осіб до суду не надходило, відтак відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Крім того, вимогами статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
відповідач не подав відзив;
позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи позицію позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, прийнявши всі заходи по виклику відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статтей 223, 280 ЦПК України.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступного.
14.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 38895, на кредитному договорі № 001/20/028927 від 04.03.2020, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 18485,20 гривень на користь ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал кредит", код ЄРДПОУ 38266014, згідно з договором відступлення права вимоги № ГЛ/29-01 від 29.01.2021.
На підставі заяви представника ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ" В.В. Донець від 09.09.2021 № 20391125/3 про примусове виконання рвішення та на виконання зазначеного виконавчого напису нотаріуса 19.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з боржника - ОСОБА_1 виплачених в строк грошових коштів у сумі 18485,20 гривень на користь ТОВ "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ", якому ТОВ "Глобал кредит", код ЄРДПОУ 38266014, відступлено право вимоги на підставі договору відступлення права вимоги № ГЛ/29-01 від 29.01.2021, за кредитним договором № 001/20/028927 від 04.03.2020, укладеного між ТОВ "Глобал кредит" та ОСОБА_1 .
Повідомлення про переуступку права вимоги до позивачки не надходило.
Про відкриття виконавчого провадження позивачка дізналася із сайту Єдиного Реєстру Боржників (https://erb.minjust.gov.ua/). За допомогою мобільного додатку "Дія" та сервісу Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/), де і ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 88 вказаного Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до пункту 1.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин", відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст. 88 Закону України "Про нотаріат". Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України "Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.
При прийнятті постанови 22.02.2017 колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", згідно якого визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.
Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017. Тобто на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 була відновлена.
Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 23 від 21.03.2017. Резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" № 92 від 24.11.2017.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає саме Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2075 від 11.11.1999, № 693 від 24.04.2000 та № 1602 від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів нотаріально посвідчених договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене при вчиненні оспорюваного виконавчого напису № 38895 від 14.05.2021 було порушено порядок вчинення нотаріальних дій, що є правовою підставою визнання судом виконавчого напису таки, що не підлягає виконанню.
Крім того, на думку суду, неможливість вчинення виконавчого напису у цій справі була обумовлена й іншими обставинами.
Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Однак, заявлена до виконання заборгованість, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 68225436 від 19.01.2022 , складається з:
5 200 гривень - заборгованості за тілом кредиту;
12355,20 гривень - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками.
Таким чином, виконавчий напис нотаріуса №38895 від 14.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо заборгованості яка не є безспірною, що також виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 310/9293/15-ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вказана правова позиція висловлена також Верховним Судом України у справі № 6-887цс17.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється таким чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи направлялась стягувачем вимога боржнику про погашення суми заборгованості за кредитом (усунення порушень вимог кредитного договору).
Оскільки відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, враховуючи, що станом на час вчинення виконавчого напису зазначена у ньому заборгованість не була безспірною, а також, що нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису застосовано не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі, суд приходить висновку, що спірний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 992,40 гривень при поданні позовної заяви до суду, що підтверджується квитанцією № 16 від 27.01.2022 та судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову у сумі 469,20 гривень, що підтверджується квитанцією № 17 від 27.01.2022, оригінали яких наявні у матеріалах справи.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у сумі 1488,60 гривня.
На підставі викладеного, ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133-141, 223, 258- 259, 263-265, 274, 279-281 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 38895, вчинений 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти у сумі 18485 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) 20 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ" на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви та заяви про забезпеченян позову у розмірі 1488,60 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільного процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення виготовлено 19 вересня 2022 року.
Повне найменування сторін
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса місця діяльності: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5;
приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, місце здійснення діяльності:07300, Київська область, м. Вишгород, "Карат" промисловий майданчик (Бізнес Центр "Карат") буд. 5. офіс 507, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА