Справа № 375/1587/21
Провадження № 2/375/142/22
20 вересня 2022 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Чорненької О.І.
при секретарі судового засідання Киричок В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт Рокитне, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Стислий виклад позиції сторін
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 04 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 21 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 березня 2005 року).
Від шлюбу мають неповнолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що спільне життя з відповідачем не склалося, їхній шлюб існує лише формально та подальше зберення його суперечить їхнім інтересам.
Після розірвання шлюбу діти залишаться проживати з позивачкою.
Бажає після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
За таких обставин їх з відповідачем шлюб носить лише формальний характер, примирення з відповідачем неможливе, у зв'язку з чим виникла необхідність в юридичному оформлені розлучення.
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позов не скористався.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до Рокитнянського районного суду Київської області 24 грудня 2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями зазначена справа передана у провадження судді Чорненької О.І.
На виконання вимог частини 6 статті 187 ЦПК України, подано запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
09 червня 2022 року надійшла інформація про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 10 червня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Зазначена ухвала поштовим зв'язком направлена сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою направлено копію позовної заяви з доданими документами. Одночасно відповідачеві роз'яснено його право подати відзив на позов.
Розгляд справи призначено на 14 годину 00 хвилин 08 липня 2022 року. В подальшому, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання розгляд справи було відкладено на 08 годину 40 хвилин 20 вересня 2022 року.
Так, для участі у розгляді справи сторони були викликані судовими повістками, які поштовим зв'язком надіслані їм за місцем проживання.
Крім того, про місце, час та дату слухання справи позивачку було повідомлено SMS-повідомленням, відправленим на її номер телефону, що підтверджується довідками про доставку SMS від 14 червня та 12 липня 2022 року.
Відповідача, у зв'язку з неврученням йому поштових відправлень, були викликано шляхом розміщення оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, на офіційному сайті суду за посиланням: https://rk.ko.court.gov.ua/sud1021/gromadyanam/csz. Зазначені повідомлення були розміщені 14 червня та 11 липня 2022 року.
Позивачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула. Однак, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої позов підтримує повністю та просить розглядати справу у її відсутності. Після розірвання шлюбу бажає залишити шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив. Крім того відповідач відзиву на позов не надав та будь-яким іншим чином не висловив свою позицію щодо заявленого до нього позову.
За таких обставин суд розглядає справу у відсутності сторін та, відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований 04 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області, про що складено відповідний актовий запис № 21, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 березня 2005 року.
Від шлюбу мають неповнолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області 11 квітня 2008 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області 26 лютого 2007 року.
Спільне життя подружжя не склалось, шлюб існує лише формально, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них.
Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені в позовній заяві, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам кожного з подружжя.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи та, перевіривши їх наданими доказами, вважає за необхідне позов задовольнити.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до статтей 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою «чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання».
Суд зазначає, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
Як встановлено в судовому засіданні вільна згода на спільне проживання між сторонами по справі відсутня.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з підстав припинення шлюбу є його розірвання.
Пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Частиною 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до статті 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотні значення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя буде суперечити їхнім інтересам, а тому є всі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до частини 2 статті 114 Сімейного Кодексу України, моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 2 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
За таких обставин, суд вважає, що сім'я сторін остаточно перестала існувати, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя та їх дітей і тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до вимог статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу виявила бажання іменуватись шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
При укладенні шлюбу позивачка змінила прізвища на шлюбне, тому після розірвання шлюбу має право й надалі іменуватись шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Щодо судових витрат
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 908 гривень, сплачений нею при поданні позовної заяви, що підтверджується квитанцією № N07014587M від 22 листопада 2021 року.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, статтями 2, 5, 13,133, 223, 247,263, 264, 265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 04 березня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнянського районного управління юстиції Київської області актовий запис № 21 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 04.03.2005).
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривен, відповідно до квитанції № N07014587M від 22 листопада 2021 року, оригінал якої міститься у матеріалах справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Рокитнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та внесення відмітки в актовому записі про розірвання шлюбу.
Повний текст рішення складено 20 вересня 2022 року.
Повне найменування сторін:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , тел. моб. НОМЕР_5 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомо, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА