Справа № 944/6978/21 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.
Провадження № 22-ц/811/947/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
21 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. В обґрунтування вимог посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06 березня 2009 року шлюб між сторонами було розірвано. Відповідно до рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 17 вересня 2013 року і до її повноліття. На даний час аліменти, які стягуються з відповідача, в умовах збільшення рівня цін, є недостатніми для матеріального утримання їх спільної доньки, що ставить їх у скрутне матеріальне становище. Окрім цього, у доньки незадовільний стан здоров'я (міопія середнього ступеня). Тому, позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів та щомісячно стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 25 березня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року по цивільній справі № 460/3731/13-ц.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Припинено стягнення аліментів на підставі рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року по цивільній справі № 460/3731/13-ц.
Після набрання законної сили рішенням суду ухвалено відкликати виконавчий лист виданий Яворівським районним судом Львівської області на виконання рішення Яворівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 17 вересня 2013 року і до її повноліття, цивільна справа № 460/3731/13-ц.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позивачкою не доведеного факту зміни обставин, які мали місце за період з часу ухвалення судом рішення про стягнення аліментів та станом на час звернення до суду з даним позовом, не надано доказів, які б свідчили про збільшення витрат на утримання дитини, чи покращення матеріального становища відповідача. Вважає, що за відсутності обставин, передбачених ст. 192 СК України, у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просила залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 22 листопада 2006 року.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.03.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвали шлюб 06.03.2009, актовий запис № 37. Після реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Відповідно до виконавчого листа Яворівського районного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 гривень щомісяця, починаючи з 17 вересня 2013 року і до її повноліття.
Судом встановлено що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 28.04.2018 зареєстрували шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».
Відповідно до довідки № 49 від 08.12.2021, виданої ОСББ «Вербицького,9», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до медичних довідок та обстежень ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено діагноз: міопія середнього ступеня.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Дана норма не є відсилочною до положень частини першої статті 192 СК України, в якій зазначено підстави саме для зміни розміру, а не способу стягнення аліментів. Відтак, при вирішенні питання про зміну способу стягнення аліментів підлягають застосуванню положення статей 182-184 СК України, а не положення статті 192 СК України, якою врегульовано інші аліментні правовідносини.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, а визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів може бути змінений лише за позовом одержувача аліментів. І можливість такої зміни не пов'язується з наявність чи відсутністю підстав для зміни розміру аліментів, визначених законодавством. А платник аліментів, має право звертатися з позовом про зміну розміру стягнутих рішенням суду аліментів, але в межах визначеного таким рішенням способу їх стягнення.
Районний суд, врахувавши наведені положення закону, прийшов до правильного висновку, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 500 грн на одну четверту частину заробітку (доходу) відповідача не залежить від наявності чи відсутності підстав для зміни розміру аліментів передбачених ст. 192 СК України.
Визначений судом розмір аліментів буде у повній мірі відповідати вимогам закону, розумності і справедливості, з урахуванням обставин справи та доказів наданих сторонами.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 25 березня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 21.09.2022
Головуючий
Судді