Справа № 463/1676/20 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.
Провадження № 22-ц/811/100/22 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
20 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретарка: Колич Х.Б.,
за участі в судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 грудня 2021 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року у цивільній справі № 463/1676/20 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року у цивільній справі № 463/1676/20 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу залишено без задоволення.
Дане рішення оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23.12.2021р., поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2021р. та скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2021р. і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Вважає дану ухвалу суду безпідставною, необґрунтованою, такою що прийнята з порушенням норм матеріального права. Вказує, що в жовтні місяці 2021 року ОСОБА_1 стало відомо що на його картковий рахунок накладено арешт приватним виконавцем Михайловським С.В. в межах виконавчого провадження ВП 67086343. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, він дізнався, що таке провадження відкрито на підставі виконавчого листа, який виданий по рішенню Залізничного районного суду м Львова від 27.01.2021 року по справі № 463/1676/20. 22.10.2021 року в Залізничному районному суді м. Львова він ознайомився з матеріалами даної справи № 463/1676/20. З такої справи дізнався про існування рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2021р., зміг ознайомитись з текстом такого рішення. Саме рішення він так і не отримав після його оголошення, ні після ознайомлення. Про це свідчать матеріали справи, адже не має відмітки, що таке рішення було йому вручено. Вважає, що з аналізу норм ст.284 ЦПК України випливає, що процесуальний строк починається з моменту вручення рішення суду, і аж ніяк не з моменту ознайомлення з матеріалами справи. Жодної норми ЦПК України немає, яка б говорила, що строк розпочинається коли особа ознайомилась з матеріалами справи. З огляду на це, вважає, що суд неправомірно трактував вищезгадану норму та відмовив у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Вказує, що впродовж тривалого періоду розгляду справи, відповідача ніхто і ніколи не повідомляв про час та місце розгляду справи, як і взагалі про існування такої справи та позову. Відповідачу ніхто і ніколи не скеровував текст рішення від 27.01.2021р. на його адресу реєстрації місця проживання. Враховуючи наведене, вважає, що суд в своєму рішенні безпідставно стверджує, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Не повідомивши відповідача про час та місце розгляду справи, суд позбавив його процесуальних прав як то: брати участь в судовому процесі, подавати свої відзив, пояснення, клопотання.
В судове засідання позивачне з'явився, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності їх представників зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представників суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 126, 127, 131, 284-287 ЦПК України та відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, виходив з того, що заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 100630,00 грн. (сто тисяч шістсот тридцять гривень) та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.(дві тисячі сто дві гривні). Відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення у справі та поновлення строку для її подання вказує, що про існування рішення суду дізнався у жовтні 2021 із матеріалів виконавчого провадження та 22.10.2021 в ході ознайомлення у суді із матеріалами цивільної справи ознайомився із текстом рішення суду. Вказує, що повного тексту рішення не отримав ні після його оголошення, ні після ознайомлення із матеріалами справи. Так, в матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_1 про ознайомлення із матеріалами справи № 463/1676/20, згідно якої останній 22.10.2021 ознайомився як із матеріалами цивільної справи, так і зокрема із повним текстом прийнятого за результатами її розгляду заочного рішення у справі. Натомість із заявою про перегляд заочного рішення та поновлення строку для подання такої заяви ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова лише 23.11.2021. Твердження заявника у заяві про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення щодо неотримання ним повного тексту заочного рішення, в тому числі і після ознайомлення із матеріалами справи не були прийняті судом як поважні, оскільки ознайомившись з матеріалами цивільної справи відповідач одночасно ознайомився також із заочним рішенням по справі. Причин, які б перешкоджали заявнику отримати заочне рішення у справі відповідачем у заяві не наведено, а судом в ході розгляду заяви не встановлено, оскільки звертаючись із письмовою заявою про ознайомлення із матеріалами справи, відповідач також міг звернутись із заявою про видачу копії рішення, однак таким своїм процесуальним правом не скористався. При цьому ч. 1 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Врахувавши, що інших доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання відповідної заяви протягом встановленого законом строку заявником не зазначено, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, тому така заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.
Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції не обґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому судове рішення підлягає скасуванню.
23.11.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив:
?поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 23 грудня 2021 року та скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року.
Заяву обґрунтовував тим, що вказане заочне рішення було винесено за його відсутності, про існування та розгляд такої справи йому було невідомо, оскільки жодних повісток за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 , він не отримував, натомість судова кореспонденція надсилалась за адресою: АДРЕСА_2 , де ніколи не проживав та був зареєстрований. Вважає, що такий позов повинен був розглядатись із дотриманням правил підсудності за його зареєстрованим місцем проживання у Рівненській області. Просить поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки про його існування дізнався у жовтні 2021 після відкриття провадження з примусового виконання даного рішення, з текстом рішення зміг ознайомитись лише 22.10.2021 при ознайомленні із матеріалами справи, а повний текст заочного рішення не було йому вручено ні після його оголошення, ні після ознайомлення з матеріалами справи в межах якої постановлено заочне рішення.
Як вбачається з матеріалів справи заочним рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 27 січня 2021 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задоволено. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 100630,00 грн. (сто тисяч шістсот тридцять гривень) та судовий збір в розмірі 2102,00 грн.(дві тисячі сто дві гривні).
Також, з ухвали Личаківського районного суду від 15 травня 2020 року вбачається, що з наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області інформації вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_2 та у Львівській області не значиться). Останнє відоме зареєстроване місце проживання відповідача не відоме. В постанові Личаківського районного суду м. Львова від 13.08.2018 (справа 3/463/1568/18) зазначено, що ДТП відбулось за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, місце проживання ОСОБА_1 вказане у протоколі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП записане працівниками УПП у м. Львові ДПП зі слів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою двічі надсилалась ОСОБА_1 на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме АДРЕСА_2 , однак конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою зазначеною у позовній заяві ( АДРЕСА_2 та у Львівській області зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться (а.с. 44, 54).
Окрім цього, 23.12.2020 року судом було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання 27.01.2021 року (а.с. 69).
Із копії паспорта ОСОБА_1 , крім цього, вбачається, що він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки судом не надсилались судові повістки, позовна заява та інші процесуальні документи з адресою його місця проживання чи реєстрації.
Також, згідно ст. 283 ЦПК України, відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, у таких відсутні дані про те, що судове рішення було вручено ОСОБА_1 у встановленому законом порядку відповідно до ч.6 ст. 272 ЦПК України.
Дійсно, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 21.10.2021 рокупро ознайомлення із матеріалами справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 22 жовтня 2021 року.
Однак, день ознайомлення відповідача з матеріалами справи не слід вважати днем отримання судового рішення в розумінні до ч.6 ст. 272 ЦПК України.
Дійсно, слід вважати, що ознайомившись з матеріалами справи, відповідач, також, ознайомився і з судовим рішенням, яке було ухвалене у справі, однак слід вважати, що відповідач як фізична особа, яка не має юридичної освіти таки потребував отримання копії судового рішення, як передбачає норма закону, для того, щоб повністю ознайомившись з ним, та за бажанням скориставшись належною правовою допомогою, вирішити питання про подання заяви про його перегляд.
Неотримання ним копії судового рішення однозначно вплинуло на можливість скористатися правовою допомогою; можливість усвідомлення ним суті судового рішення з правової точки зору; можливі строки подання заяви про його перегляд чи вирішення спірних з іншою стороною питань у позасудовий спосіб, тощо.
При цьому слід зважити і на те, що відповідач участі у розгляді справи не брав, про розгляд справи належним чином повідомлений не був, тобто ознайомлення з матеріалами справи 22.10.2021 року стало для нього першими відомостями про існування спору, його правами, обов'язками та інтересами у такому і відповідно тому вказане вплинуло на потребу для нього, як звичайної, розсудливої особи, яка не володіє юридичними знаннями, певного часу для повноцінного усвідомлення ситуації з різних точок зору, її наслідків та планування своїх подальших дій у такій ситуації.
Тому місячний строк, а саме подання ним 23.11.2021 року заяви про перегляд заочного рішення після ознайомлення 22.10.2021 року з матеріалами справи, не слід вважати надмірним строком на подання заяви про перегляд заочного рішення, враховуючи, що копія такого ним отримана не була і такого його права працівниками суду йому роз'яснено не було та таку його поведінку не слід вважати зловживанням процесуальними правами, а навпаки добросовісною з врахуванням усіх обставин, про які йшлося.
Зважаючи на те, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції; те, що відповідачу не було вручено у встановленому законом порядку копія оскаржуваного рішення; те, що відповідач у стислі строки після ознайомлення з матеріалами справи звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, колегія суддів вважає, що підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року у суду першої інстанції не було.
Окрім цього, слід вказати і про те, що зважаючи на те, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, відтак такий був позбавлений можливості надати свої пояснення по суті спору, тобто висловити свої міркування по суті розгляду, а оскаржувана ухвала фактично перешкоджає йому у цьому.
Крім наведеного, слід вказати і на те, що судом помилково заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 27 січня 2021 року залишено без задоволення, хоча така по суті не розглядалася та такою ухвалою суд фактично залишив заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.
Враховуючи вказане, висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі слід вважати надмірно формальними, без врахування всіх обставин, що мали значення, а оскаржувану ухвалу, такою, що постановлена без дотримання вимог закону, всупереч обставинам, що мають значення та перешкоджають доступу відповідача до правосуддя, тому її слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вказаного слід задовольнити апеляційну скаргу частково.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 грудня 2021 року- скасувати.
Справу направити до Залізничного районного суду м.Львова для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 22 вересня 2022 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра