Провадження № 11-кп/803/2420/22 Справа № 192/684/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 , -
Встановила:
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, засудженого:
- 25 червня 2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
про зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення.
Ухвала суду обґрунтована тим, що засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про зарахування в строк покарання призначеного судом строку попереднього ув'язнення, а саме з 19 листопада 2019 року, за правилами передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки 11 вересня 2019 року вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року відносно засудженого набрав законної сили, а 19 листопада 2019 року засуджений був затриманий на виконання вироку і 20 листопада 2019 року був поміщений до ДУ “Криворізька установа виконання покарань (№3)”.
Крім того, 23 грудня 2019 року відносно засудженого набрав законної сили вирок Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, з якого вбачається, що засуджений вчинив кримінальні правопорушення починаючи з 21 лютого 2019 року.
16 серпня 2021 року відносно засудженого набрав законної сили вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року, з якого вбачається, що засуджений вчинив кримінальні правопорушення починаючи з 27 січня 2019 року.
В апеляційній скарзі:
- засуджений просить вказану ухвалу скасувати та застосувати ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувавши його перебування в УВП №3 з 19.11.2019 року по 25.06.2021 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зазначає, що вчинив кримінальне правопорушення в 2016 році і за яким його було засуджено до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 19.11.2019 року його було затримано на виконання вказаного вироку. 26.11.2019 року його було тимчасово залишено в УВП №3 для розгляду справи, по якій 25.06.2021 року було ухвалено вирок.
Вважає, що суд не взяв до уваги те, що до вироку від 25.06.2021 року частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 26.06.2019 року та остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду, - без змін, перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що при постановлені оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вказаних вимог дотримався в повному обсязі.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, а саме - зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбуття покарання за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Статтею 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого, (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року, у строк попереднього ув'язнення включається строк:
а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;
б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;
в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду кримінального провадження;
г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичну закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;
ґ) перебування особи, що відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Законом України “Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення” від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, який набрав чинності з 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і вона викладена в новій редакції, яка передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Тобто, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 був засуджений вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 213 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Згідно вироку початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 ухвалено обчислювати з моменту звернення вироку до виконання. Злочини за вказаним вироком ОСОБА_7 були скоєні зокрема в 2016 році. Вказаний вирок набрав набрав законної сили 11 вересня 2019 року, а 19 листопада 2019 року засуджений був затриманий на виконання вироку і 20 листопада 2019 року був поміщений до ДУ “Криворізька установа виконання покарань (№3)”.
Крім цього, вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року ОСОБА_7 був засуджений за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Згідно вироку строк відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, - з 19 листопада 2019 року. Злочини за вказаним вироком ОСОБА_7 вчинив в січні 2019 року. Вказаний вирок набрав набрав законної сили 16 серпня 2021 року.
Колегія суддів зазначає, хоча за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року ОСОБА_7 скоїв злочин в 2016 році, запобіжний захід у вигляді взяття під варту в рамках цього кримінального провадження йому не обирався. 19 листопада 2019 року ОСОБА_7 був затриманий на виконання вказаного вироку та відбував призначене за цим вироком покарання.
Посилання ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, що до вироку від 25.06.2021 року частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 26.06.2019 року та остаточно призначено покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі, а тому йому слід зарахувати його перебування в УВП №3 з 19.11.2019 року по 25.06.2021 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на думку колегії суддів є безпідставними, та такими що не відповідають дійсності, оскільки згідно вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2019 року, який було скасовано вироком Дніпровського апеляційного суду від 23.12.2019 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що не має правових підстав для зарахування засудженому ОСОБА_7 строку його попереднього ув'язнення з 19 листопада 2019 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували підставою для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Ухвала суду за своїм змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги засудженого слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, як законну, - слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4